5 Грудня 2022

Як у Львові винайшли повітряну кулю на рідкому паливі

Related

Спорт, концтабір і базар: чим унікальний львівський стадіон «Торпедо»

У місцевості Клепарів, на вулиці Золотій, розташований багатофункціональний стадіон...

Що таке поцілка, або перші стрілецькі змагання у Львові

Напередодні Першої світової війни у Львові активно розвивалися різні...

Розвиток гімнастики у Львові, або як Оксана Суховерська виховувала культ тіла серед жінок

Оксана Суховерська (дівоче прізвище – Федів) – фахівчиня українського...

Лижний спорт старого Львова

Важко уявити львів’янина, який спускається на лижах по одному...

Як діяв «Дівочий спортовий кружок» при львівській гімназії сестер Василіянок

У листопаді 1910 року Іван Боберський зініціював створення «Дівочого...

Share

Винахідниками повітряної кулі є брати-французи Монгольф’є. Для підйому кулі вони використали спалену солому. А от першу повітряну кулю з пальником на рідкому паливі винайшли львів’яни. Вони вивели повітроплавання на новий рівень, пише ilvivyanyn.com.

Історія винаходу братів Монгольф’є

У 1766 році англійський фізик і хімік Генрі Кавендіш відкрив водень – невагому матерію, яка виділяється при згоранні. Тоді багато хто почав подумувати над тим, що нагріте повітря можна використати як підйомну силу.

За легендою, якось Жозеф Монгольф’є сушив над каміном одяг і споглядав, як він піднімався від тепла. Тоді й виникла ідея створити повітряну кулю. У листопаді 1782 року він створив дерев’яний каркас, обтягнутий тонкою і водночас щільною тканиною, підпалив у ньому папір, і від виділеного тепла каркас піднявся аж до стелі.  

Жозеф розповів своєму братові Етьєну про проведений експеримент, і вже 14 грудня вони разом підняли в небо над французьким містом Анноне 3-кубовий дерев’яний каркас завдяки спаленню мокрої соломи та вовни. Зліт був настільки стрімким, що мотузка обірвалася і аеростат швидко впав.

Для показу винаходу публіці брати виготовили з бавовняної тканини кулю, обтягнули її риболовецькою сіткою, а всередині обклеїли тонким папером. 25 квітня 1783-го куля піднялася на 400 метрів, також над Анноне.

У приблизно цей же час французький фізик Жак Александр Сезар Шарль також виготовив повітряну кулю, але наповнив її водневим газом. Кулі, які наповнювали теплим повітрям, називали «монгольф’єрами», а ті, що воднем, – «шарльєрами». Перший «шарльєр» запустили в Парижі, 27 серпня 1783 року, на Марсовому полі. Куля мала діаметр лише 3 метри, вона підняла в повітря поклажу вагою понад 9 кг, і пролетіла з нею 21 кілометр за 45 хвилин.

Оскільки куля Шарля мала кращі аеродинамічні властивості, брати Монгольф’є захотіли удосконалити свій винахід, аби представити його в Парижі. І вже 19 вересня 1783 року над Версалем пролетіла їхня повітряна куля діаметром 12,5 метрів, покрита галуновим лаком, з вівцею, півнем і качкою. Політ тривав 8 хвилин, за цей час аеростат піднявся на 500 метрів у висоту і подолав 3 кілометри. На демонстрації були присутні родина Людовика XVI та багатьох інших гостей.

Через 2 місяці в небо підняли людей – двох французів-аристократів. Вони пролетіли 9 км на висоті 1000 метрів і повернулися на землю неушкоджені. Кулю в повітря піднімала спалена солома, однак горіти вона могла недовго, тож виникла потреба в удосконаленні винаходу.

Удосконалення кулі львів’янами

Жага до відкриттів та можливості вільного польоту на кулі надихнули львівських винахідників, тож вже у 1784 році над львівським садом Більських піднялася куля без пасажирів, у ній був автоматичний пальник, що працював на рідкому паливі. Подивитися на це прийшло чимало львів’ян. Аеростат злетів понад 100 метрів у висоту, а коли паливо закінчилося, пальник виключився, а куля повільно спустилася на землю.

Вдосконалили винахід французів Ігнацій Мартинович, львівський професор фізики, та Непомук Герман, доктор медицини. Їхній пальник підігрівав повітря щоразу, коли воно починало охолоджуватися.

Запуск повітряної кулі у Львові, територія Стрийського парку, 1910 р.

Оболонку для аеростата львів’яни виготовили з шовку. Перед цим тканину для зміцнення на деякий час помістили в суміш олії та воску. Зверху її обплели сіткою. Така куля з автоматичним пальником вже летіла набагато довше за кулю Монгольф’є.

Перший підйом без пасажирів пройшов вдало, однак під час наступного випробування автоматичний пальник недобре налаштували, через що аеростат загорівся і повністю згорів ще до приземлення. Коштів на побудову нової кулі не було, тож розвивати повітроплавання у Львові припинили, а саму ідею підхопили в інших країнах.

Фото: photo-lviv.in.ua

.,.,.,.