17 Травня 2022

9 травня у Львові

Related

«Допомога дітям Маріуполя» – благодійний проєкт, організований у Львові

«Допомога дітям Маріуполя» – благодійний проєкт, створений з ініціативи...

Дивом вціліла від ударів касетних бомб: історія 9-річної Софійки, котра лікується у Львові

Навіть в найтемніші часи десь навколо пробиваються промені світла....

Українців рятують іноземні медики

До початку російсько-української війни до Львова приїздили відомі медики...

«Три життя Великої Людини» – виставка у Львові про Йосифа Сліпого

У Львівському музеї історії релігії триває виставка, організована з...

Share

До 2014 р. 9 травня або День Перемоги помпезно відзначали на державному рівні й в Україні – паради, концерти, масова хода, салюти. Після Євромайдану влада почала ставити акцент на 8 травня – день перемоги над нацизмом, який святкують у Європі та США. 9 травня залишили як державне свято. По різному у різні роки відзначали 9 травня й у Львові. Більше на ilvivyanyn.

8 чи 9 травня?

Перш ніж розглядати святкування 9 травня в Україні та Львові, слід звернутись до історії, звідки ж взялася ця дата. Друга світова війна для українських земель розпочалась у вересні 1939 р., коли Німеччина атакувала Польщу. Українці воювали у складі армій багатьох країн, як Антигітлерівської коаліції (СРСР, США, Велика Британія, Канада, інші) так й Третього Рейху. Найбільше українців воювали у складі Червоної Армії – понад 6 млн. осіб. 

Україна заплатила надзвичайно велику ціну за перемогу над нацизмом – мільйони загиблих, тисячі зруйнованих міст та сіл. Війна, наче смерч двічі прокотилась територією країни – спочатку у 1941 р., коли наступали німці і у 1943/44 рр., коли наступала Червона Армія.

У травні 1945 р. Третій Рейх доживав свої останні дні. Червона Армія штурмом здобула Берлін, А.Гітлер покінчив життя самогубством. Війна в Європі добігала кінця. 7 травня 1945 р. у Реймсі адмірал Ганс-Георг фон Фрідебург та генерал-полковник Альфред Йодль як представники Німеччини та генерал Уолтер Сміт (США), генерал-майор Іван Суслопаров (СРСР) та генерал Франсуа Севез (Франція) підписали акт про беззастережну капітуляцію Німеччини.  

8 травня об 22:43 на вимогу керманича Радянського Союзу Й.Сталіна, фельдмаршал Вільгельм Кейтель та інші військові керівники Третього Рейху у Берліні повторно підписали акт про капітуляцію. За московським часом підписання припало на 00:43 9 травня. Так у СРСР з’явилась дата 9 травня. У Європі ж відзначають перемогу над нацизмом 8 травня.

Та й з 9 травня не все так просто. У 1948 р. святкування Дня Перемоги у Союзі відмінили. На думку експертів, це було зроблено через те, що країна титанічними зусиллями відновлювалась після жахливих руйнувань. Комуністичне керівництво не бажало нагадувати народу яку ціну той заплатив за перемогу. Безповоротні втрати населення країни були найбільшими серед країн-учасниць Другої світової – понад 26 млн. осіб, навіть більші ніж у Китая (понад 15 млн. осіб). У країні лишились мільйони сиріт, інвалідів, не всі ветерани змогли адаптуватись до нового життя. День Перемоги як свято було відновлено у 1965 р.

9 травня в Незалежній Україні

З проголошенням Незалежності свято залишилось. До 2014 р. керівництво України в організації святкування 9 травня тісно співпрацювало з Росією. Саме з останньої на території України поширилась традиція носити георгіївські стрічки. У країні налічувалось багато ветеранів, то ж про 9 травня не могли забути. 

Значна частина політиків використовували свято, щоб черговий раз заявити про себе. Представники Партії регіонів, комуністи, соціалісти та інші проросійські політсили завдяки Дню Перемоги прагнули здобути нових симпатиків (бали на чергові вибори), показати свою лояльність до Кремля. Представники право радикальних організацій здобували симпатії електорату завдяки боротьби з комуністами та Москвою.

Різкий поворот у святкування Дня Перемоги відбувся після Євромайдану. В Україні заборонили публічне використання георгіївської стрічки. Символом перемоги над нацизмом став червоний мак. Така традиція поширена у Європі. 8 травня почали відзначати як свято примирення, вшанування полеглих. Починаючи з 2016 р. 9 травня офіційно не відзначається, хоча це вихідний день. 

Після 2014 р. українська влада прагнула дистанціюватись від Москви, святкувати перемогу над нацизмом за зразком Європи. Також влада прагнула налагодити діалог між ветеранами Червоної Армії та УПА – спільне перебування ветеранів у будівлі Верховної Ради, відоме рукостискання між ветераном Червоної Армії Іваном Залужним та стрільцем УПА Степаном Петрашем.

9 травня “по-львівські”

В радянські часи День Перемоги у Львові святкували з розмахом. Звичайно не було масштабних парадів як у Києві, Одесі, Мінську та інших містах СРСР, однак людей збиралось дуже багато. На Пагорбі Слави запалювали вічний вогонь, відбувались урочисті церемонії покладання квітів керівництвом Прикарпатського військового округу та компартії Львівщини. Радянські фронтові пісні грав військовий оркестр. Увечері відбувався салют. 

Від ранку до пізнього вечора Марсове поле, Монумент Слави та Пагорб Слави відвідували тисячі осіб. Квітів на могила Пагорба Слави було настільки багато, що не можливо було розгледіти написи з прізвищами похованих.

У 2000-х рр. атрибутом 9 травня стали георгіївські стрічки

Після проголошення Незалежності 9 травня продовжували відзначати на державному рівні, хоча траплялись інциденти – конфлікти між представниками правих та лівих політ сил, сутички ветеранів Червоної Армії та бійців УПА. Щороку на 9 травня продовжували лунати радянські пісні – їх виконували або музиканти оркестру або просто крутили записи через передавачі. Представники лівих політсил проводили мітинги за таким маршрутом – Монумент Слави – Марсове Поле – Пагорб Слави. Мітинги, зустріч із ветеранами, покладання квітів, молебен за полеглими, частування ветеранів – базова складова святкування 9 травня. Неодмінним атрибутом став салют.

Окрім українських політсил, у заходах до 9 травня у Львові приймали участь і представники політсил Росії, представники російського консульства у Львові гості з пострадянських країн. Кілька раз поряд з Пагорбом Слави проводили виставку ретроавтомобілів. Громадський спокій забезпечувала справжня армія міліціонерів та бійців внутрішніх військ.

Дві “круглі дати”

Не відзначилось ексцесами святкування у місті Лева святкування 60-ї та 65-ї річниці Перемоги. У 2005 р. представники КПУ спільно із Всеукраїнським союзом робітників (понад 300 осіб) провели мітинг на “Марсовому полі”. Перший секретар Львівського міському КПУ Віктор Молдаван рішуче засудив ідею президента України Віктора Ющенка щодо зрівняння у статусі ветеранів Червоної Армії та бійців УПА. Перший секретар Львівського обкому КПУ Олександр Калинюк зазначив стверджував, що влада прагне демонтувати Марсове поле. Далі учасники мітингу з червоними прапорами відправились вул.Личаківською до Пагорба Слави, де вже проходив мітинг представників Російського культурного товариства ім. О.Пушкіна. Комуністи долучились до мітингу й поблизу кладовища зібралось понад 800 осіб.

У 2010 р. День Перемоги у Львові відзначили ще масштабніше ніж у 2005 р., незважаючи на дощову погоду. У Центрі міста навіть пройшла урочиста хода, де був задіяний бронетранспортер. На Пагорбі Слави зібрались керівники міста та Львівщини – мер Львова Андрій Садовий, губернатор Василь Горбаль та голова облради Мирослав Сеник. 

В.Горбаль та А.Садовий на Пагорбі Слави

Андрій Садовий привітав львів’ян з Провідною неділею (9 травня припало на це свято). Відбувся військовий парад – крокували бійці механізованої бригади, десантники, курсанти. Далі відбувся мітинг ліваків. Останні як завжди, обіцяли повернути радянські назви вулиць. 

Військовий парад 9 травня 2010 р.

Бійки та взаємні звинувачення

Якщо 9 травня 2010 р. для Львова відзначилось парадом, то рівно через рік ситуація змінилась кардинально. Представники праворадикальних політичних сил зробили висновки з попереднього року. Окрім того стало відомо, що комуністи та представники російської політичної партії “Родіна” прагнули провести на Пагорбі Слави масштабну акцію з радянською символікою. І це попри те, що подібні акції напередодні були заборонені судом.

9 травня 2011 р. відзначилось масовими бійками між представниками проросійських сил та лівих партій з однієї сторони та націоналістами з іншої. Спецпризначенці “Беркуту” та “Грифону” заблокували Пагорб Слави та Марсове поле. На самому Пагорбі Слави комуністи та представники “Родіни” розгорнули велике червоне полотно. Націоналісти заблокували автобуси, які доставляли до Пагорба Слави ветеранів та тих, хто приїхав на мітинг. Націоналісти застосували каміння, палиці, натомість правоохоронці – гумові кийки та сльозогінний газ. 

Бійка на Марсовому Полі 9 травня 2011 р.

Відбулись затримання учасників акції. Учасники проросійської акції вигукували образливі гасла “Хохлы – параша! Победа наша!”, “Смерть Галичине!”. Натомість націоналісти відповідали, що потрібно пакувати валізи до Росії, що червоний шабаш не пройде. У генконсула РФ у Львові Олега Астахова дорогою на Пагорб Слави відібрали і розтоптали вінок.  Голова Антифашистського комітету Калинюк звернувся до міліції, стверджуючи що його побили, зірвали з одягу символіку.

Пересічні львів’яни, які не приймали участі у жодній акції, не мали змоги навіть покласти квіти на могили через те, що Марсове Поле оточили правоохоронці. Квіти буквально кидали через голови захисників правопорядку. Кадри із масових бійок, що мали місце у Львові, облетіли не лише усю країну, а й показали по телебаченню інших країн. Для Росії це був черговий привід показати “бандерівський шабаш” та зневагу до ветеранів.

“Оновлене” свято чи звичний робочий день?

У 2012 та 2013 рр. День перемоги у Львові пройшов без ексцесів. Комуністи продовжувались збиратись на мітинги, використовували радянську символіку. У 2014 р. Росія окупувала Крим, розпочались бойові дії на Донбасі. Парламент заборонив діяльність комуністичної партії, були заборонені радянська символіка та георгіївські стрічки.

День Перемоги у Львові почали відзначати без багатолюдних мітингів, радянської символіки. Окрім правоохоронців на Пагорбі Слави щороку 9 травня перебували представники “Свободи”, “Правого сектору” та інших організацій.

Якщо раніше у Львові можна було побачити ветеранів у військовій формі з медалями, то в останні роки ветерани стали справжнім раритетом. У 2014 р. помер голова Львівської обласної організації ветеранів Тимофій Маханьок. Це й не дивно, адже роки минають, учасників війни стає все менше й менше і зовсім скоро їх взагалі не буде.

Львів’яни та місцеві активісти стверджують, що в 2020/2021 рр. на Пагорбі Слави та Марсовому Полі правоохоронців було більше ніж бажаючих покласти квіти. Упродовж 2014-2021 рр. не було відзначено масових бійок чи порушень правопорядку. Трапляються окремі ексцеси. У 2015 р. поліція склала адмінпротокол на особу, яка перебувала на Пагорбі Слави з георгіївською стрічкою. У цьому ж таки році представники партії “Свобода” облили кефіром О.Калинюка, коли той намагався вийти із свого будинку та прийняти участь у відзначенні 9 травня. У 2018 р. на Марсове поле прийшов львів’янин Сергій Воронін, який був одягнений у червону майку з символікою СРСР. 

Сергій Воронін

На заходах з нагоди Дня Перемоги у Львові можна було побачити Інну Іваночко – людину з оточення В.Медведчука.

Місцеві краєзнавці та активісти стверджують, що 9 травня для львів’ян не стане таким святом як для Києва, Одеси, Харкова. І річ не лише в офіційній позиції влади. У Львові демонтовано Монумент Слави, зірку на Марсовому полі, радянську символіку на Пагорбі Слави. 

9 травня 2020 р.

Кардинально змінилась структура населення Львова – майже усі ветерани померли, а їх родичі або переїхали за кордон або ж відзначають День Перемоги у сімейному колі. Значно зменшилась чисельність етнічних росіян. Зникли комуністи. Голова Антифашистського комітету Олександр Калинюк важко хворий та й роки дають своє. Для львів’ян куди більшого значення має святкування Дня міста.

З лютого 2022 року в Україні війна. Про жодне 9 травня в таких умовах мова не йде. Можливо 9 травня незначна кількість львів’ян відвідає військові кладовища, аби покласти квіти. Львів’янин Олександр, який мешкає неподалік Пагорба Слави, на Пасічній, зауважує, що навіть після завершення війни День Перемоги не відродиться у тій мірі, як його святкували до 2014 р. По-перше – організацією святкування ніхто не займатиметься. До Верховної Ради вже внесено законопроект, згідно якого 9 травня буде звичайним робочим днем. По-друге – зникли проросійські політсили та активісти. По-третє – львів’яни шануватимуть нових героїв, нової Великої Вітчизняної війни та відзначатимуть новий День Перемоги.