29 Листопада 2022

«Покликаний» війною винахід: як львівські вчені-хіміки створили універсальну гідрогелеву пов’язку

Related

Як діяв «Дівочий спортовий кружок» при львівській гімназії сестер Василіянок

У листопаді 1910 року Іван Боберський зініціював створення «Дівочого...

Де розмістити генератор: вимоги та поради

Якщо ви маєте генератор, то тимчасове відключення електрики у...

Як львівські хірурги врятували хлопця, який 3 роки не міг ковтати їжу

15-річний Данило з Чернівецької області мав рідкісну хворобу –...

Привіт із далеких галактик: як у Львові досліджували космос

У 1771 році в самому серці Львова відкрили астрономічну...

Share

Один із важливих винаходів львівських вчених-хіміків – гідрогелева пов’язка для лікування вогнепальних, опікових і трофічних ран. Науковці працювали над нею понад п’ять років, однак початок війни у 2014 році пришвидшив розробки. Вже у 2015 році пов’язки протестували українські військові, пише ilvivyanyn.com.

Принцип дії пов’язки

Гідрогелеві пов’язки у світі використовуються з 1960-х років. Гель здатен помістити в собі чимало лікарських компонентів, завдяки чому можна боротися із запаленням суглобів, тромбозом, розширенням вен, охолодити, знеболити рану тощо. Такі пов’язки забезпечують збалансоване вологе середовище завдяки високому вмісту води. Зберігаючи рану вологою, пов’язка захищає її від інфікування та проникнення бактерій, водночас сприяючи швидкому загоєнню.

Однак до винаходу львів’ян такі пов’язки були неміцними, неуніверсальними, погано утримувалися на рані і дорого коштували. Львівські вчені змогли вирішити ці проблеми. Для надання пов’язці механічної міцності та надійного закриття ран хіміки застосували своє унікальне нанотехнологічне рішення – «вживили» у гідрогель полімерну сітку.

Пов’язка захищає рани та не руйнується, має хороші фізико-механічні властивості: її можна виготовляти як малих, так і великих розмірів. Пов’язки, виготовлені за технологією львів’ян, не викликають алергічної реакції. Спочатку їх робили на синтетичній основі, однак потім перейшли на природні компоненти.

Замовлення на створення такої пов’язки не було, це ініціатива самих науковців НУ «Львівська політехніка». Завдяки досвіду наукової школи вони змогли створити полімерні поверхні. Хіміки також залучили медиків львівської лікарні №8, а ще консультувалися у відділенні хірургії Львівського медінституту.

У чому універсальність?

З пов’язки можна робити великі «латки», щоби швидко покрити пошкоджену ділянку тіла, зокрема, після опіку великого відсотка шкіри. Розроблена пов’язка, порівняно зі своїми аналогами, ефективніше захищає рану від пошкоджень, наповнює її ліками широкого спектру дії: знеболювальними, дезінфікуючими, кровоспинними тощо. У неї вводяться медикаменти, необхідні для лікування конкретного пацієнта: лікар просто занурює її в розчин потрібного медикаменту і тоді прикладає. Наприклад, нею можна лікувати пролежні чи діабетичну стопу (симптоми, які виникають від ускладненого перебігу цукрового діабету).

Такі пов’язки можуть пригодитися і під час хірургічних операцій, оскільки рана, на яку її наклали, здатна «дихати», а лікарі можуть легко стежити за її станом. Крім того, пов’язка дозує надходження кількості ліків і підтримує водний баланс.

Особливо пов’язка корисна у військово-польовій хірургії, де потрібно в надшвидких темпах продезінфікувати та перекрити рану, зупинити кровотечу. Перевага винайдених у Львові пов’язок у тому, що їх за потреби можна носити кілька днів, поки не буде можливості звернутися до лікарів.

У 2015 році одне з київських підприємств випустило для проби 800 гідрогелевих пов’язок. Київські медики ретельно дослідили промислові зразки. Пов’язка пройшла всі необхідні клінічні випробування, львівські вчені отримали офіційні дозволи на її розповсюдження. Сам винахід захистили чотирма патентами.

До слова, ще один винахід «Львівської політехніки» – кровоспинний бинт, що зупиняє артеріальну кровотечу та може надійно захистити рану в разі тривалого транспортування хворого. Від світових аналогів він відрізняється своїми компонентами, які засекречені.

Такий винахід також корисний для військових. Під час артеріальної кровотечі бійцям накладають турнікет, однак у разі тривалого транспортування він перетискає кінцівку надто довго, через що тканини починають потроху відмирати. Винайдений бинт дає змогу послабити турнікет та зберегти кінцівку.

.,.,.,.