29 Березня 2024

Один з розробників атомної зброї – Станіслав Улям

Related

Водяний калорифер

Водяний калорифер є одним з найпоширеніших і найефективніших способів...

«Ва-банк у Харкові»: презентація 100-ї книги Андрія Кокотюхи

Відомий письменник-белетрист Андрій Кокотюха презентував ювілейну книгу «Ва-банк у...

Особливості ліжок із підйомним механізмом

Звичайно, кожен мріє обставити свою квартиру вишуканими меблями, здатними...

Як вибрати ідеальну дорожню шкіряну сумку для жінок

Вибір відповідної дорожньої сумки - це не просто питання...

Share

Станіслав Улям народився 13 квітня 1909 р. у Львові, в родині відомого адвоката Юзефа Уляма, який був нащадком переселенців з Венеції. Дід Станіслава працював архітектором. Мати Уляма, Ганна, походила зі Стрия, булла донькою промисловця, який займався металургією, пише ilvivyanyn.com.

Станіслав зростав справжнім вундеркіндом – захопився теорією відносності Альберта Ейнштейна (розбирався у ній), з 10 років читав книжки з математики, зокрема твори Анрі Пуанкаре та Гуґо Штейнгауза. Він навчався у гімназії №7. Улям прочитав усі романи Жуля Верна, цікавився астрономією і запам’ятав імена сузір’їв і їх відстань від землі.

У 1927 р. він записався до Львівської Політехніки, аби мати змогу відвідувати лекції відомих математиків. Зокрема захопився лекціями професора Казимира Куратовського про теорію множин. Юнак привернув до себе увагу відомих математиків – Станіслава Мазура та Стефана Банаха. Він почав брати участь у засіданнях Львівської математичної школи у “Шотландській кав’ярні”.

Збираючись у кав’ярні, математики мали звичку ставити різноманітні завдання та, за можливості, вирішувати їх. Свої ідеї науковці записували олівцем на мармуровій поверхні столу. Це тривало до тих пір, як у 1935 р. дружина Банаха не придбала зошит, до якого почали вносити написи. Улям був автором понад 40 завдань, які занесли до зошита. 

Кроки до олімпу

У 1927 р. молодий математик написав свою першу наукову статтю, яку за кілька років опублікував. Далі він почав виступати з доповідями на міжнародних конгресах математиків, привертаючи увагу відомих вчених. У 1932 р. він захистив магістерську працю. Улям мав змогу відвідати виші у Відні, Цюриху, Парижі та Лондоні.

Упродовж 1929-1933 рр. він опублікував близько 30 власних досліджень і здобути ступінь доктора. Через два роки молодий математик починає переписуватись з відомим науковцем із США, Джоном фон Нейманом. З останнім він у 1935 р. зустрівся у Варшаві, прийняв запрошення американця працювати у Принстонському університеті. Улям кілька разів відвідував Штати, проходячи стажування у тамтешніх вишах, однак не міг залишитись у країні без необхідного дозволу.

У 1938 р. Улям отримав імміграційну візу до США, а через рік вирушив за океан зі своїм молодшим братом Адамом.  Перебравшись до Штатів, Станіслав отримав змогу відвідувати лекції геніального Альберта Ейнштейна, познайомився з Норбертом Вінером, Германом Вейлем та іншими дослідниками, які були локомотивами світової науки.

Манхеттенський проект

Станіслав переїхав до США не підозрюючи, що майже через тиждень після його від’їзду з Батьківщини, на Річ Посполиту віроломно нападе Німеччина і зовсім скоро держава припинить існування. Трагічна доля очікувала й родину Уляма у Львові – батько та сестра вченого загинули у газовій камері концтабору. 

З 1940 р. він працював в університеті Вісконсіна у місті Медісон, де плідно взаємодіяв з С. Евереттом в галузі теорії груп. Вчений отримав американське громадянство.

Доленосним для молодого науковця став 1943 р., коли відомий фізик Ганс Бете запропонував йому та іншим вченим попрацювати над секретним проєктом у Лос-Аламос, який отримав назву “Манхеттенський”. Зміст цього проекту полягав у створенні нового виду зброї масового ураження, якого людство ще не знало. Люди випробували отруйні гази, надпотужні бомби та снаряди, однак не зупинились на досягнутому. США, які з грудня 1941 р. вступили у війну, бажали створити зброю, що не мала аналогів у світі, використати її на полі бою, аби завдати ворогу не лише великих втрат, а й сильно залякати.

Улям у військовій лабораторії США

У Лос-Аламосі Улям тісно співпрацює з Енріко Фермі та Річардом Фейнманом і безпосередньо з Едвардом Теллером. Вчені буквально жили на своїх робочих місцях, доклали надлюдських зусиль, аби їхній витвір з проєкту перетворився на реальну грізну зброю. 16 липня 1945 р. США провели перші в історії людства випробування атомної зброї.

Вибух атомної бомби

Після випробувань Улям тимчасово працював у Каліфорнійському університеті, однак початок Холодної війни змусив американське керівництво розробляти нові види зброї. Тим більше, що власну атомну бомбу випробував й СРСР. Поряд з Едвардом Теллером та Георгієм Гамовим він брав участь у розробці термоядерної зброї та навіть став співавтором патенту.  

Улям та інші вчені працювали над проєктом потужної водневої бомби. Тривалий час вчені не могли зробити так, аби зайнялось водневе паливо та спровокувало надпотужний вибух. Тривала робота, чисельні експерименти та надточні математичні розрахунки дали результат, й у 1952 р. у Тихому океані випробували велетенську бомбу, вибух якої був у 700 разів потужнішим за той, що мав місце у Хіросімі.

Від атомної бомби до біотехнологій

Варто згадати про ще один винахід Уляма, який став відомий як “Скатертина Уляма” – математик вписував цифри у клітинки по спіралі й отримав лист, який складався лише з простих чисел у порядку зростання. Математик побачив, що усі прості числа розмістились по діагоналі. Цю закономірність вчені не пояснили й до сьогодні.

Згодом американський уряд поставив перед Станіславом нове завдання – застосувати математичні методи у молекулярній біології. Вчений захопився програмуванням для біології. Він читав лекції на тему щодо математичних відкриттів нейрофізіології і роботи мозку.

Станіслав Улям

Фізик намагався побудувати теорію керованих термоядерних реакцій і захопився проблемами ядерних ракетних двигунів. На таких двигунах, на думку фізика, могли літати космічні човни. Разом з Евереттом Улям створив проект космічного корабля “Оріон”. Вчений міркував над тим, як земляни зможуть висадитись на Марсі та Сатурні, досягти ці планети за кілька місяців! Однак керівництво США відмовилось від проєкту Уляма, оскільки побоювалось аварії космічного човна, спроєктованого математиком, адже останній мав пересуватись на атомному двигуні, нести на борту кілька тисяч ядерних зарядів. Тим не менше, президент США Джон Кеннеді у 1960 р. включив експедицію на Місяць одним з першочергових завдань для країни. Це було зроблено після того, як президент ознайомився з напрацюваннями Уляма.  

У 1967 р. Станіслав став професором та деканом математичного факультету університету штату Колорадо. Критики Уляма та пацифісти звинувачують вченого у тому, що створив найстрашнішу в історії людства зброю. Однак з іншого боку саме наявність великої кількості ядерної зброї у США та СРСР стримували ці держави від третьої світової війни, яка могла стати останньою в історії людства.

Станіслав Улям

    Пенсія та філософські роботи

Після того як Станіслав Улям відійшов від роботи над різними проєктами, він занурився у написання різноманітних робіт, серед яких були й філософські. У 1960 р. він написав “Збірку математичних проблем”, а у 1967 р. (у співавторстві з Марком Кацом) – книгу “Математика і логіка: ретроспектива і перспектива”. 

У 1975 р. фізик вийшов на пенсію, однак продовжував виступати з лекціями у європейських та американських університетах.  У 1976 р. побачила світ його автобіографічна книга “Пригоди математика”, де Улям не лише подав факт з власної біографії, а й описав життя математиків, зокрема й свій період життя у Львові.

Станіслав був одружений на француженці Франсуазі Арон. Вони познайомились у Кембриджі, до війни. Побрались вони вже у США, 1942 р. У пари народилась донька. Ще у 1946 р. фізик сильно захворів й лікарі підозрювали  у нього онкологію. Однак недуга Ляма виявилась менінгітом. Науковець видужав та продовжив працювати.

Улям з дружиною Француазою 

Помер видатний фізик 13 травня 1984 р. у Санта-Фе. Дружина Станіслава Уляма, поховала чоловіка у Парижі на цвинтарі Монмартр. Молодший брат Станіслава став відомим науковцем у галузі соціальних наук Гарвардського університету, спеціалістом з СРСР.   

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.