29 Березня 2024

Майстер алегорії – Зеновій Флінта

Related

Водяний калорифер

Водяний калорифер є одним з найпоширеніших і найефективніших способів...

«Ва-банк у Харкові»: презентація 100-ї книги Андрія Кокотюхи

Відомий письменник-белетрист Андрій Кокотюха презентував ювілейну книгу «Ва-банк у...

Особливості ліжок із підйомним механізмом

Звичайно, кожен мріє обставити свою квартиру вишуканими меблями, здатними...

Як вибрати ідеальну дорожню шкіряну сумку для жінок

Вибір відповідної дорожньої сумки - це не просто питання...

Share

В радянську добу у Львові працювало багато талановитих митців. Їх роботи стали надбанням української культури. Творив у місті й відомий художник Зеновій Флінта, пише ilvivyanyn.com.

Навчання

Зеновій Петрович народився 1 вересня 1935 р. у с. Токи Тернопільської області. Після закінчення семирічної школи у рідному селі він продовжив навчання у Львівському училищі прикладного мистецтва імені Івана Труша на відділі декоративного розпису. Після закінчення училища, у 1959 р., Флінта вступив на відділ художньої кераміки у Львівському державному інституті прикладного і декоративного мистецтва. У 1965 р. чоловік отримав диплом.

Член спілки художників

Здобувши освіту, Зиновій Петрович продовжував творити, вдосконалювати свою майстерність. Протягом 1965 – 1975 рр. Флінта працював викладачем кераміки в інституті прикладного та декоративного мистецтва. У 1970 р. Зиновій Петрович став членом спілки художників УРСР. Стажування художника у 1967 р. в Гданську наштовхнуло його на створення нової методики навчання предмету композиції: за принципами інтелектуального освоєння художньої форми європейськими авангардистами. У 1968 р. відбувається його стажування у Варшавській, Краківській і Вроцлавській академіях мистецтв. 

У 1971 р. він очолив секцію декоративно-прикладного мистецтва Львівського відділення Спілки художників УРСР. Флінта активно займався організацією виставок і конкурсів з декоративно-ужиткового мистецтва у Львові та Києві, працював як учасник журі при відборі творів до виставок республіканського масштабу, завдяки чому він бачив, як розвивалась кераміка у всьому Радянському Союзі.

Роботи митця починаючи з 1960 р. почали виставляти на республіканських виставках, а через вісім років – на всесоюзних. Брав участь у Міжнародних бієнале з кераміки у Фаєнці (Італія, 1973 р.), Вальорісі (Франція, 1974 р.). У 1985 р. у Львові пройшла персональна виставка робіт Флінти, де були представлені живопис, графіка та кераміка.  

Творчість

Великий вплив на творчість Флінти мали відомі художники та вчителі живопису Роман Сельський та Карло Звіринський. У живописі художник надавав перевагу пастелі та темпері, а у кераміці – технології розпису, досягненню живописно-графічних ефектів. Для ранніх робіт художника характерне використання орнаментальних мотивів, що складені з елементів притаманним народному мистецтву Прикарпаття. У своїх роботах Флінта віддавав перевагу коричневому, зеленому та вохристому кольорам, хоча інколи додавав чорний та білий.

Флінта створив свій неповторний стиль, який високо оцінили мистецтвознавці різних країн. Дослідники творчості художника стверджують, що у творчості Флінти було сім етапів, кожен з яких був неповторним. Наприклад один з етапів творчості був присвячений створенню цілої серії масок з українського вертепу. У декоративній масці “Чорт” (1974 р.), персонаж зображений у вигляді чорного опуклого квадрату неправильної форми з обведеними білим контуром гострими червоними очима, трикутним носом і ротом, на голові якого стирчать білі пасма-ріжки, які повторюються на бороді. “Смерть” у нього представлена округлим помаранчевим керамічним горщиком із знаком коси.

Роботи

Митець віддавав перевагу роботі з об’ємними предметами, такими як тарелі. Так у 1969 р. він створив декоративну тарілку, де горизонтальні та вертикальні лінії утворюють клітинки. В останніх можна побачити зображення дерев, звірів, птахів та риб. У 1972 р. він створив декоративну тарілку “Риба” – на червоному тлі зображення нанесено жовтою та сіро-зеленою барвою.  У декоративному пласті “Дерево життя” (1969 р.) у центрі композиції можна побачити дерево життя, що зображується з овалів, еліпсів та кіл, які довільно компонуються у листя між паралельними рядами гілок і фігури двох пташок.

“На пляжі”, 1966 р.

Дуже цікавою роботою митця є “Сторінки історії Львова” (1979 р). Робота складається з трьох великих пластин шамоту. Вони змодельовані у вигляді сувоїв пергаменту. Декором слугують панорама старого та нового міста. Зображення по контуру окреслено тонкою рельєфною лінією.  Цікавим є цикл “Хлібне поле” – сінокоси, скошена трава. Такі пейзажі розташовані горизонтально. Округлі форми пагорбів неначе виходять за горизонт.

До інших робіт автора слід віднести декоративний пласт “Буксир” (1974 р.), Декоративні тарелі  “Дерево і птахи” (1974 р.) та “Квіти” (1974 р.), триптих “Чудовий сад” (1976 р.). Твори Флінти можна побачити у Львівському національному музеї, Львівській картинній галереї, Музеї етнографії та художнього промислу та інших місцях.

Варто зазначити, що у 1980-х рр. митець виконав понад 30 керамічних зображень Львова –  “Народне зодчество”, “Царські врата”, “Каплиця Трьох Святителів”, “Каплиця Боїмів”, “Вірменська церква”, “Сакральний інтер’єр”,  “Вулиця Руська” та інші.

“Собор святого Юра”, 1987 р.

 Алегоричні зображення у творчості митця

У своїй творчості художник інтерпретував буття, відображав власний всесвіт. Він створив власні художні засоби для вираження ідеї твору в алегоричних образах:

  • робив акцент на предметах чи істотах, які розкривали  філософський зміст твору,
  • використовував приглушений колорит від оливково-зелених і охристих до коричневих та сіро-блакитних і глибоких лазурних тонів,  
  • чітким рисунком виділяв предмети;
  • з допомогою ритмів площин і кольорових плям підсилював ідею твору.

Наприклад на картинці “Автопортрет з горлицею” (1974 р.) можна побачити наступні символи – пензлі (життя у творчості), горлицю (любов) та місто (Львів). У композиції “Мелодія Баха” (1975 р.) можна побачити віолончель та бюст Баха поряд з сучасною радіолою. Таким чином митець бажав поєднати минуле та сучасне, показати, що є речі, які є актуальними завжди, не зважаючи на плин часу.

“Мелодія Баха”, 1975 р.

У картині “Бабине літо” (1977 р.) теж можна знайти алегорію. У творі зображено літнього чоловіка, який сидить на лавці біля будинку. Це символ спокою, мудрості. На підвіконні можна побачити порізану на смужки радянську газету. Таким чином автор прагнув показати, що будь-які режими не вічні, а людські цінності будуть завжди.

Цікавою є робота “Полудень” (1974 р.), де на передньому плані зображені знаряддя праці і її плоди в господарському приміщенні, а через двері видно двір, коня з возом, голубів які утворюють в небі трикутник. Трикутник – символ Трійці, символ зв’язку людини землі та неба, символ циклу людського життя (народження, життя, смерть). На картині можна побачити також старе дерев’яне коло (символ кругообігу життя), терези – символ правосуддя, червоного півня – захист від зла.

Чимало алегорій можна знайти у натюрмортах митця. Так у роботі “Комора” (1974 р.) у пітьмі зображені господарські предмети – металеві миски, посуд повні міхи запасів у градаціях сіро-синіх, зеленкаво-бірюзових та оливково-синюватих кольорів, а за вікном розливається жовте денне світло. Флінта написав серію робіт “В рибальському колгоспі”. Радянські критики стверджували, що таким чином він прагнув показати різноманітні типи рибальських сітей, наголошував на рибальстві. Однак сучасні дослідники стверджують, що це символ християнської віри, й митець зачіпав питання пов’язані з релігією. Художник міг передати емоції за допомогою кольорової гами та природних явищ, які з’являлись на його полотнах.

Зиновій Флінта за роботою

Зеновія Флінти не стало у 1988 р. Відомий митець похований на Личаківському цвинтарі у Львові. Традиції талановитого митця продовжила його донька, яка стала заслуженою художницею України.

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.