Дослідник військової історії Львова, автор книжок, які визнавали найкращими книжками “Форуму видавців” у Львові. Якщо говорити про цю людину, то також слід згадати про її величезний викладацький досвід. Усе це та багато іншого – характеристика відомого львівського історика Андрія Козицького. Далі на ilvivyanyn.
Статті, монографії, підручники…
Андрій Михайлович Козицький народився у родині службовців, у Сокалі, 16 квітня 1970 р. Після завершення навчання у середній школі, майбутній історик у 1987 р. розпочав навчання на історичному факультеті Львівського університету ім. І.Франка. Після завершення навчання вступив до аспірантури, яку закінчив у 1996 р., захистившись на тему “Український краєзнавчий рух в Галичині міжвоєнного періоду (1918-1939)”. Далі Козицький працював асистентом, а згодом – доцентом кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Львівського університету. Окрім викладацької діяльності, Андрій Михайлович також обіймав посади редактора “Наукових зошитів історичного факультету”, є головним редактором “Енциклопедії Львова”. Козицький стажувався у Віденському, Варшавському, Ягеллонському та інших університетах. На даний час історик є автором девяти навчальних посібників, 6 монографій, понад 60 наукових статей та інших наукових праць. Слід виокремити чотири найбільш відомі книги історика – “Кримінальний світ старого Львова” (2001, у співавторстві з С.Білостоцьким), “Крила над Галичиною” (2012, у співавторстві з Я.Янчаком), “Геноцид та політика масового винищення цивільного населення у ХХ ст. (причини, особливості, наслідки)” (2012), “Leopolis militans. Нариси військової історії Львова XIII-XVIII ст.”(2014). У першій праці описано кримінальний світ міста Лева, описуються злочинці, банди, найбільш криміногенні райони, окремі злочини. У другій праці розглядається розвиток авіації у Галичині кінця XVIII – початку XX ст. Третя книга присвячена дослідженню геноцидів історії людства. Нарешті у четвертій книзі описано військову історію Львова до XVIII ст.
Якщо згадувати статті історика, то це “Авіація УГА” (2000), “Словацькі військові формування на початковому етапі німецько-радянської війни (червень-жовтень 1941 р.)” (2005), “Війна в небі Закарпаття і Словаччини (березень 1939 р.)” (2008), “Українсько-польський конфлікт 1943 р. на Волині: аналіз за методикою геноцидних студій” (2019) та багато інших. В особистій колекції історика понад 6 тис. книг. Андрій Михайлович одружений, виховує доньку. Дружина – теж науковець – завідувач кафедри польської філології філологічного факультету ЛНУ, професор.
Історик Андрій Козицький. 2020 р.
Андрій Козицький запам’ятався студентам, які мали змогу прослухати його лекції чи відвідувати семінари, як вимогливий, дуже суворий викладач, який завжди цікаво подавав матеріал, висвітлював маловідомі факти, оперуючи величезним масивом інформації. Андрій Козицький був автором вузівського підручника “Новітня історія Азії та Африки” (2005), викладав студентам цей доволі складний курс. Вибагливість та прискіпливість історика є корисною для студентів, оскільки молоді історики, у яких Козицький є науковим керівником, подають на захист доволі потужні роботи, опрацьовані до дрібниць.
“Гуру” у питанні геноцидів
Андрій Козицький, як вже згадувалось, у 2012 р. видав свою монографію щодо геноциді у історії людства. У ній вчений розглядає геноцид вірмен в Османській імперії, Голокост, Голодомори, режим кмерів у Камбоджі, етноцид у Руанді, інші питання. На думку історика, у XX ст. українці були найбільшим народом, який хотіли знищити, оскільки становили більшість на теренах, де відбувались жаливі події (понад 80% УРСР, тоді як вірмени становили менше 40% Османської імперії). Вчений зазначав, що політики звикли зловживати терміном “геноцид”, застосовуючи це поняття до пенсійної, соціальної сфери. Козицький зазначає, що на відміну від нацизму, який засуджений та затаврований світовою спільнотою, комунізм продовжує існувати, хоча носії комуністичної ідеології винищили значно більше людей ніж німецькі нацисти.
Андрій Козицький під час виступу у бібліотеці ЛНУ ім. І.Франка, 2017 р.
Розглядаючи трагічні події на Волині у 1943 р. український історик стверджує, що УПА не мали на меті винищити усю людяність регіону, а лише змусити поляків покинути землі. На думку А.Козицького, українські націоналісти не мали достатніх сил, аби проводити політику геноциду на Волині, як це трактує багато польських дослідників. А.Козицький продовжує свою наукову діяльність, тож історикам та усім любителям історії слід очікувати на нові статті та книги львівського дослідника.
