Львів вже давно став потужним туристичним центром України. Завдяки величезній кількості різноманітних архітектурних пам’яток з різних епох та великої кількості музеїв, щороку місто відвідують сотні тисяч туристів. Унікальним є й музей Шевченківський Гай, розташований під відкритим небом, пише ilvivyanyn.com.
На території музею розташовано понад 100 об’єктів нерухомості. На території музею відбуваються фестивалі, концерти та інші масові заходи. Та, на жаль, з музеєм пов’язані й прикрі інциденти. Один з таких трапився 6 лютого
Не єдине ЧП
Шевченківський Гай вже неодноразово потрапляв у центр скандалів. У 2010 р. громадськість міста сколихнула новина про те, що дикі собаки атакували поні, що мешкав у зоокутку та ледве не убили тварину. У 2012 р. на території музею сталась пожежа – згоріла дерев’яна гуцульська хата XIX ст., яку привезли з Верховини. Тоді серед причин пожежі назвали підпал та несправності у електропроводці. У 2020 р. мешканці Львова жваво обговорювали скандальну забудову на території народного музею.
Не вдалось врятувати
6 лютого Шевченківський Гай знов опинився у епіцентрі скандалу. Трапилась чергова пожежа. На цей раз “жертвою” вогню стала гуцульська гражда, яка була перенесена Верховинського району Івано-Франківської області.
До ДСНС надійшло повідомленню про займання однієї з будівель, що знаходяться на території Гаю. НП трапилась приблизно після 02:00. Пожежники прибули на місце пригоди й приступили до роботи, однак будівлю врятувати не вдалось.
На думку директора Музею, Михайла Закопанця, причини пожежі можуть бути дві – необережне поводження з вогнем або ж умисний підвал. В ЗМІ промайнула інформація про те, що у будівлі могла горіти піч. Будівля не обладнана протипожежною безпекою (як і багато об’єктів Музею), відсутня система відеофіксації. Разом з унікальною будівлею згоріло понад 200 різноманітних речей, що знаходились у хатині.
Версія щодо підпалу є досить правдоподібною, хоча останнє слово за правоохоронцями. Охоронці, що проводили огляд території Музею об 23:30, не зафіксували підозрілих осіб. Доктор історичних наук та археолог Микола Бандрівський стверджує, що приводом до підпалу могло стати те, що поблизу гражди планували спорудити криївку УПА.
Автори проекту криївки планували з’єднати 10-метровим тунелем господарську прибудову хатини та саму криївку. У криївці планували розмістити елементи побуту повстанців, показати повсякденне життя упівців. Об’єкт планували відкрити до 80-річчя УПА, що відзначатиметься 14 жовтня цього року
Так чи інакше, але залишається багато запитань, відповідь на які мають надати правоохоронці та експерти. Представники міської влади запевнили львів’ян, що будівлю відновлять. Однак вже не відновити речей побуту, яке знищило полум’я. Керівництву Музею слід подбати про безпеку, усунути усі проблеми в освітленні, покращити протипожежну безпеку.
