8 Лютого 2023

Як працювала служба швидкої допомоги в міжвоєнному Львові

Related

Він знав як лікувати “легеневе серце” та туберкульоз – професор Володимир Фрайт

Цьому видатному медику вдалось пережити пекло Другої світової, здобути...

Видатний львівський стоматолог – Іван Готь

У 1992 р. кафедру стоматології Львівського медичного університету очолив...

Йога для початківців у Львові: який різновид йоги для себе обрати?

Йога - це не просто фізкультура для загального розвитку,...

Борис Білинський – один з провідних онкологів України

Щороку в Україні діагностують понад 200 тис. випадків онкології....

Як у Львові врятували новонародженого хлопчика з рідкісною патологією

Львівські лікарі врятували маленького Максима з вродженим захворюванням –...

Share

На початку 30-х років ХХ століття швидка медична допомога у Львові була під опікою Добровольчого Рятункового Товариства. Як працювала ця служба в міжвоєнний період та які труднощі поставали перед тогочасними лікарями, читайте далі на ilvivyanyn.com.

Через які недуги викликали «швидку»?

Відповідно до матеріалів у тогочасній пресі, за місяць «швидка» виїжджала на допомогу приблизно 1500 разів. Львівська служба мала тільки 2 карети, у той час як, наприклад, краківська – аж 6.

Взимку найпопулярнішими причинами виклику лікарів було обмороження кінцівок та різноманітні переломи через слизький лід. Восени «швидку» зазвичай викликали через нежить, а в літню пору року – через нещасні випадки на будівництві. Навесні львів’яни часто робили спроби вкоротити собі віку. Суїцидальні вчинки переважно здійснювала молодь, зокрема жінки. Незалежно від пори року, популярними були виклики, пов’язані з алкогольною інтоксикацією.

У святкові дні до лікарів нерідко зверталися через побиття, особливо – розбиті голови. Хоча й не всі пацієнти хотіли признаватися, хто їх скривдив, через різні причини, наприклад, побоювання помсти.

Які інциденти траплялися?

Було безліч випадків, коли хворі зловживали допомогою «швидкої» і викликали лікарів навіть тоді, коли могли добратися до лікарні самотужки. Не рідкістю були й симулянти, які хотіли швидко й безоплатно потрапити до медзакладу. Вони падали просто на вулиці, вдаючи, що щось болить. Наприклад, так робили жебраки, які хотіли поїсти в лікарні й заодно там переночувати. Через такі безглузді випадки іноді не залишалося вільного транспорту, потрібного в термінових випадках.

Чимало було і фальшивих викликів. Для прикладу, писали у львівській пресі про виклик з Левандівки, де нібито сталося побиття. Черговий лікар із помічником відразу ж вирушили до кримінального району. Карета швидкої допомоги їхала зі швидкістю 60 км/год, а прибувши на місце, стало зрозуміло, що виклик фальшивий. Проте спритні львів’яни встигли спіймати жартівника.

Після фальшивих викликів черговий лікар повертався з каретою назад, однак обов’язково повинен був зупинитися біля першого стаціонарного телефону, щоби запитати, чи має він їхати ще кудись чи може повертатися до лікарні.

Зверталися по допомогу й різні сумнівні люди з не надто хорошою репутацією. Тому, коли лікарі «швидкої» отримували дзвінки від таких пацієнтів, то їхали на виклик разом із поліціянтами.

Щоби якось повпливати на добросовісність львів’ян, члени Добровольчого Рятункового Товариства  розголошували якомога більше інформації про свою діяльність і закликали місцевих робити грошові пожертви. Тоді служби медичної допомоги могли існувати хіба що завдяки членським внескам приблизно тисячі жителів, хоча час від часу користувалися допомогою всі 300 тисяч львів’ян.

Коли вперше з’явилася швидка медична допомога?

Перша служба швидкої медичної допомоги у світі була створена у XIX столітті у Відні після того, як у тамтешньому театрі загорілася завіса. Від опіків і травм постраждала приблизно тисяча осіб, а ще майже 500 людей загинули. Більше ніж добу ці люди не могли отримати медичної допомоги. Замість того, щоби мерщій виїжджати до театру, віденські лікарі сперечалися між собою, хто саме має їхати, що саме робити й чи заплатять їм за цю роботу.

Хірург і психіатр Яромир Мунді, приїхавши на епіцентр катастрофи, був шокований кількістю трупів та обгорілих ще живих людей. Тоді він взявся за створення рятувального товариства, проєкт якого представив Францу-Йосифу I. Уряд виділив кошти, і перша швидка допомога у світі була створена.

Яромир Мунді

В Україні така служба вперше з’явилася у Львові – 20 березня 1893 року.

.,.,.,.