У 2019 році, навчаючись у 11-му класі, 16-річний Дмитро Лопушанський зі Львова винайшов пристрій HelpyEyes для розпізнавання перешкод, кольорів та рівня освітленості в приміщенні незрячими. Про те, як вдалося покращити життя людям із вадами зору, та про деякі інші творіння вундеркінда далі на ilvivyanyn.com.
Захоплювався технологіями з дитинства
Дмитро змалечку цікавився конструкторами, робототехнікою і точними науками. У 13 років відвідував IT-курси, під час яких навчився писати сайти. Тоді ж почав отримувати перші замовлення і заробляти гроші.
Приблизно в той час Дмитро вирішив, що хоче пов’язати життя з ІТ, тому продовжив вивчати мови програмування. Згодом вступив до Малої академії наук України. Звичайним юнаком Дмитра назвати складно: він багато часу приділяв навчанню та любив подорожувати.
Чатбот Newskit
Першим успішним стартапом Лопушанського став чатбот Newskit – новинний Telegram-бот, що фільтрує та персоналізує новини. Користувачі мають змогу отримувати найсвіжіші публікації з попередньо обраних сайтів у бажаний час.
Стартап Дмитро створив у 2019 році разом із Марком Ластовським, з яким навчався в ІТ-школі на курсі backend-розробки. Обидва хлопці захоплювалися новинами, зокрема про нові ґаджети, технології та світ ІТ. Щодня вони відвідували безліч сайтів і обговорювали прочитане. Однак постійний моніторинг сайтів і блогів був дуже часозатратним, до того ж часто траплялася недоречна й нецікава інформація. Саме тоді виникла ідея створити чатбот, який би дав змогу її фільтрувати.
Написали Newskit мовою Python. Тоді ще новинні ресурси не вийшли на ринок персональних асистентів у месенджерах, тому цей чатбот став новинкою в Україні.
Стандартний доступний час оповіщення – о 9:00, 12:00 або 21:00, однак можна налаштувати будь-яку іншу годину. Ті, хто виїжджає з України, можуть змінити часовий пояс. Новини можна читати кількома мовами. Налаштування змінюються в будь-який час: можна додати ключові слова, змінити мову, сайти чи теми, встановити ліміт новин тощо.
Цільова аудиторія чатбота – люди від 15 до 45 років, які користуються Telegram і не мають багато часу на моніторинг цікавої для них інформації на різних сайтах, а також це журналісти, які щодня працюють із величезною кількістю інформації і змушені самостійно її фільтрувати. У 2020 році ботом користувалася вже 1000 людей.
Пристрій HelpyEyes
Якось Дмитро, маючи неідеальний зір, подумав про те, як складно жити тим, хто не бачить узагалі. Він багато спілкувався з незрячими і думав, як використати свої знання в галузі електроніки та програмування для покращення життя невидющих. У 11-му класі львівського ліцею № 8 16-річний Дмитро створив пристрій HelpyEyes, мета якого – допомагати людям із вадами зору «бачити» світ та легко орієнтуватися в просторі.
Пристрій потрібно піднести до предмета, після чого він відразу називає колір. Це можливо завдяки датчику на приладі, який передає інформацію мікропроцесору, де в базі даних проводиться пошук кольору. Колір пристрій озвучує не тільки українською мовою. Крім того, HelpyEyes визначає рівень освітленості у приміщенні та відстань до перешкоди до 1-го метра. Це потрібно для того, аби контролювати, чи вимкнули лампу, світло в хаті тощо і не витрачати даремно кошти на електроенергію.
Прилад має вигляд капсули з двома кнопками та перемикачем. Всі деталі винахідник замовляв у Китаї, тому вартість пристрою вийшла невисокою. Колір та рівень освітлення девайс озвучує голосом, а про виявленні перешкоди подає звуковий сигнал.
Створювати HelpyEyes винахіднику допомагав Ресурсний центр освітніх інформаційних технологій для людей з особливими потребами. Його керівниця Оксана Потимко, також незряча, розповіла, що існують закордонні аналоги, однак вони надто дорогі.
Перший прототип вийшов надто громіздким, проте згодом це вдалося виправити, зберігши всі функції. За розміром прилад можна порівняти з кишеньковим ліхтариком. Якщо прототип девайса Дмитра з трьома функціями на той час коштував 1200 грн, то закордонні пристрої-конкуренти з однією функцією – від 2000 грн.
Після створення кількох прототипів пристрою, усіх їх випробовували незрячі. У 2019 році вундеркінд виборов «золото» на Міжнародній конференції молодих вчених ICYS-2019, що проходила в місті Куалі-Лампурі (Малайзія); на Виставці-конкурсі у сфері технічних наук та енергетики OKSEF у місті Ізмірі (Туреччина) та на Глобальному конкурсі інновацій AIGC у Сінгапурі.
У грудні 2020 року, навчаючись на першому курсі факультету комп’ютерних наук Українського католицького університету, Дмитро запатентував винахід. Фінанси на оформлення патенту надала МАН України. Вдалося це зробити лише з другої спроби: під час першої з’ясувалося, що не всі документи відповідають законодавчим вимогам. Увесь процес – від оформлення документів до отримання патенту – зайняв орієнтовно рік.
Стартап Harmix
У 2023 році 20-річні Дмитро Лопушанський та студент КПІ Назар Поночевний із Києва створили стартап, якому вдалося залучити аж 500 000 доларів інвестицій. Harmix шукає музику для різних відео та економить час творцям контенту. Поночевний став СЕО стартапу, Лопушанський – СТО. Назва стартапу походить від слів «harmonius» і «mix» та означає «гармонійне поєднання».
Програма працює на основі штучного інтелекту, зокрема, машинного навчання, комп’ютерного зору і слуху. Вона аналізує жанр, темп, тональність, наявність вокалу, музичні інструменти, текст у відео тощо, а тоді підбирає до нього вдалий трек.
Для пошуку музики в програму можна завантажити не тільки відеозапис, а й опис розшукуваної композиції; референс аудіо (подібну музику); опис сцени, у якій грає мелодія тощо. Це розширений функціонал.
Ідею стартапу Назар придумав ще у вересні 2018-го. Тоді він брав участь у програмі Startup Week від бізнес-інкубатора МАН Ukrainian Future, під час якої написав бізнес-план. Стартап пройшов у суперфінал конкурсу «Intel-Техно Україна» і потрапив на міжнародний конкурс для школярів Intel ISEF, що проводиться в США. Дмитро дізнався про Harmix на «Intel-Техно Україна», а через рік хлопці познайомилися на конкурсі AIGC у Сінгапурі, де обидва завоювали золоті нагороди за різні проєкти.
У 2020 році розробники створили чатбот у Telegram, через 4 місяці вже приєдналися 3000 користувачів. Згодом застосунок став доступним у Google Play. Ще на етапі pre-seed (коли стартапери вкладають власні кошти, кошти батьків, друзів та інвесторів без досвіду) команда отримала грант у розмірі 25 000 доларів від Українського фонду стартапів, а незабаром стартап став одним із фаворитів компанії Amazon, яка надала 13 000 доларів. Згодом, коли обоє розробників навчалися за програмою обміну в Торонтському університеті, вони змогли залучити аж пів мільйона доларів інвестицій від засновника міжнародного фонду з Канади (імені не розкрили).
Цільова аудиторія Harmix – працівники ТБ, яким потрібно в стислі терміни знайти музику в бібліотеці, вирізати якийсь шматок та отримати ліцензію. З усім цим допомагає Harmix. Також клієнти програми – творці кінотрейлерів; розробники ігор; блогери; відеомонтажери тощо. У березні 2023 року Harmix налічував понад 30 000 користувачів із 90 країн.
