У 2020 році Україна побачила унікальну колекцію картин, яку створили за допомогою гесографії – унікальної техніки на перетині іконопису, естампу та малярства. Витончений, багатий на деталі та символи графічний рисунок – творіння львів’ян Олега й Олександра Денисенків. Техніка інноваційна і через рельєфність картин, що дозволяє розпізнавати зображене навіть на дотик. Докладніше про цей вагомий внесок у світове мистецтво далі на ilvivyanyn.com.
Що таке гесографія?
Гесографія – техніка зображального мистецтва, що поєднує давні прийоми живопису, гравюри, скульптури, а також використовує левкас – особливий білий ґрунт, який виготовляють із крейди, риб’ячого або тваринного клею та лляної олії. Левкас використовується насамперед у іконописі як перший шар покриття.
Сама назва техніки поєднує в собі два слова: «gesso» (з англійської перекладається як «левкас») та «графія», тобто графічний рисунок. Завдяки рельєфності картини можна «читати» руками.
Коротко про винахідників
Винайшов техніку Олег Денисенко з допомогою сина Олександра, однак винаходу передували майже 10 років мистецьких експериментів. Патент належить Олегу.
Олег Денисенко – український митець, який здобув світове визнання та безліч міжнародних нагород. Народився у Львові, навчався в Українській академії друкарства. Серед робіт Олега – живопис, бібліофільські видання, скульптура, естамп та сучасне мистецтво, що набуває нових форм і відкидає багатство традицій.
У своїх роботах Денисенко звертається до класичних тем. Вони мають велику кількість деталей, а їх виконання вимагає скрупульозності та винайдення нових технік. Свій авторський стиль митець назвав ANTIQVITAS-NOVA. Роботи Денисенка зберігаються в колекціях по всьому світові.
Олег Денисенко був постійним учасником мистецьких симпозіумів Українського католицького університету, під час яких збиралися українські художники, аби писати картини, які потім продавали на благодійних аукціонах, завдяки чому покривали стипендії для талановитих студентів, які не можуть самостійно оплатити навчання.
Олександр Денисенко – кінорежисер, продюсер, візіонер-інноватор. Із дитинства готувався до кар’єри кінорежисера, досліджуючи світ та своє місце в ньому. У юні роки був учасником та виконавцем багатьох музичних гуртів. Кілька платівок із його участю видали на закордонних музичних лейблах. Олександр із відзнакою закінчив філософський факультет ЛНУ ім. І. Франка.
Олександр створив фільм-кліп WONDERWALL про Чорнобиль – перший у світі музичний фільм, де розповідається про загибле місто без страху і тривоги, а акцент – на любовній історії і майбутньому міста. У центрі сюжету – молодий киянин, який втратив кохану, яка померла від радіації через роки після трагедії на ЧАЕС. Стрічка стала світовою сенсацією і здобула 13 нагород на різних кінофестивалях.
Запал до мистецтва, досвід у кінематографі, освіта філософа та розмаїття захоплень (бойові мистецтва, їзда на мотоциклі та ін.) дозволили Олександру створити власне розуміння творчості, кинути виклик статусу-кво та стати автором проєктів, які відкривають нові обрії людського бачення і преображають людину.
Історія винайдення гесографії
Олега завжди захоплювала ідея оновити та оживити естамп (монохромний відбиток на шовку та інших матеріалах), надати йому особливості через колір, об’єм та духовний аспект візантійських ікон. Художник захоплювався епохою Відродження, коли межі жанрів були абсолютно розмитими, постійно експериментував із різними техніками. Еталоном Олега став іспанський і французький художник Пабло Пікассо, який повністю розмив кордони жанрів, а наважився на такі кардинальні зміни аж після 14-ти років творіння.
Це була така собі подорож художника через сакральне мистецтво та живопис до створення нової форми художнього виразу. Олегу захотілося додати до графіки кольорового живопису, а до живопису – витонченої графіки. Від іконопису митець взяв сакральність та одухотвореність; від живопису – кольори, плями й узагальнення; від естампу – найтонші елементи, витончені лінії та символи. До цього всього додав левкас.
Після 10-ліття творчих пошуків Олега до нього приєднався син Олександр. Чоловіки отримали бажаний результат – гесографію – і з того часу працювали в міцному тандемі.
Як розповів Олександр Kyiv Daily, їхнє творче об’єднання по-справжньому розкрило стосунки батька–сина. Це ре-знайомство в зрілому віці – переродження та оновлення взаємин. Про співпрацю задумувалися, ще коли Олександр був підлітком, однак тоді він не був до цього готовий. Праця та проживання в різних країнах збагатили його новими знаннями та унікальним досвідом. Коли Олександр повернувся з Торонто, вирішив, що це вдалий момент для реалізації задуманого. Він продовжив працювати в кіно, а паралельно – творити з батьком.
Національна прем’єра
Вперше картини, виконані інноваційною технікою, представили 15 грудня 2020 року в київському центрі сучасного мистецтва «Білий світ». Експозиція налічувала 12 робіт. Виставку організував УКУ, вона мала благодійну складову: 2-метрову картину віддали як пожертву для аукціону на підтримку талановитих студентів УКУ, ще частину – на оплату навчання деяких із них.
Світова прем’єра
20 травня 2022 року презентували картинну колекцію, що створена за допомогою гесографії, у Нью-Йорку, в Українському інституті Америки – культурній установі українців, заснованій у 1948 році українським промисловцем Володимиром Джусом. Цю подію, до якої Денисенки готувалися кілька років, анонсувала навіть газета «Нью-Йорк таймс».
Назва колекції – ANTIQVITAS NOVA, що перекладається як «нова старовина». Картини уособлюють український епос про боротьбу добра зі злом. Персонажі картин – міфічні створіння, чарівники, герої з Біблії, узагальнений образ воїна, схожого за своєю естетикою на героїв класика світової літератури, автора «Дон Кіхота» Мігеля де Сервантеса. Майже кожна робота підписана каліграфією.
Чи не найголовніша в колекції – картина «Вдале полювання», на якій зображений вбитий ведмідь – символ держави-агресора. Голову пробиває спис, що увінчує тризуб. Картина є натяком на вторгнення росії в Україну і алегоричним зображенням вільного та незалежного українського народу.
Картина «Мелодія надії» зображує відважну націю, що дарує світові надію. Образ наполегливих і завзятих українців представлений і у «Святому Христофорі». На виставці Денисенки також продемонстрували перші у світі мобільні картини – художньо оформлені чохли для iPhone, створені ними вручну в стилі епохи Ренесансу.
Метою виставки було не просто презентувати інноваційну техніку створення картин, а й заохотити до протистояння військовій агресії в Україні. Денисенки долучилися до ініціативи UCU Humanitarian aid від УКУ, який став співорганізатором виставки. Тому, покупці картин збагатилися не лише витвором мистецтва, а й зробили свій внесок задля суспільного блага.
Картини львів’ян зацікавили й представників Гарвардського університету, які організували благодійний аукціон із кількома гесографіями. Зібрані кошти спрямували на гуманітарну допомогу українцям.
