У 1992 р. кафедру стоматології Львівського медичного університету очолив відомий стоматолог Іван Готь. Він пропрацював на цій посаді 13 років, підготував десятки кваліфікованих працівників, пише ilvivyanyn.com.
Кафедра стоматології ЛМУ
Кафедра хірургічної стоматології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького була створена у далекому 1913 р., а першим її завідувачем став відомий медик Антоній Цєшинський. Останній у 1936 р. був навіть нагороджений “Золотою медаллю” Міллера. Після завершення Другої світової війни справу Цєшинського, який трагічно загинув від рук нацистів, продовжив його учень Олександр Коваль. У 1958 р. Коваль став деканом новоствореного стоматологічного факультету. У 1969 р. деканом факультетом було обрано Євстахія Гоцка, який виконував свої обов’язки до 1992 р. Кожний з деканів факультету зробив свій внесок у розвитку стоматології Львова, підготував велику кількість досвідчених фахівців.
Перші кроки у стоматології
Іван Мирославович Готь народився 13 травня 1942 р. у с. Гаї Пустомитівського району. Родина переїхала до Львова, де хлопець й навчався у СШ №8 з поглибленим вивченням німецької мови, здобув атестат у 1958 р. Два роки Готь працював звичайним робітником на одному з львівських заводів, а у 1960 р. вступив на стоматологічний факультет львівського медінституту.
У 1967 р. Готь вступив до клінічної ординатури на кафедрі хірургічної стоматології, де й залишився працювати асистентом. У 1971 р. під керівництвом професора О. Коваля він захистив кандидатську дисертацію на тему “Порівняльна оцінка результатів хірургічного лікування вроджених незрощень піднебіння методами радикальної уранопластики і ураностафілопластики”. У 1976 р. Іван Мирославович став доцентом кафедри.
На чолі факультету
Доленосним для Івана Мирославовича став 1992 р. Саме тоді талановитий медик одночасно очолив кафедру хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії та стоматологічний факультет. Готь захистив докторську дисертацію, а у 1996 р. отримав звання професора. Він очолив Міжобласний центр з надання допомоги дітям з вродженими і набутими дефектами та деформаціями щелепно-лицевої ділянки. Центр охоплював шість областей Західної України – Львівську, Волинську, Рівненську, Тернопільську, Івано-Франківську, Закарпатську.
Іван Мирославович був одним з тих, хто займався реформуванням стоматологічної допомоги населенню та організацією мережі недержавних форм власності стоматологічних кабінетів, госпрозрахункових, приватних, харитативних, страхових кабінетів та клінік.
В період, коли Готь очолював стоматологічний факультет, відбулись значні зміни у підготовці стоматологів. Процес навчання було осучаснено. Вперше в Україні відбулись апробація пілотного варіанта ліцензійного тестування знань студентів “Крок-1” і “Крок-2”, організація щорічних стоматологічних виставок, сертифікованого навчання, представницько-фірмових семінарів, конференцій і презентацій, налагодження міжнародної співпраці зі стоматологами Польщі, Литви, Австрії і Німеччини. Було організовано дві кафедри післядипломної освіти стоматологів. Завдяки роботі Івана Мирославовича на факультеті відзначали важливі дати з історії закладу.
Численні публікації та участь в організаціях
Професор Іван Готь став автором понад 250 різноманітних, включаючи 8 монографій. Медик був автором 12 патентів. Основним напрямом наукових досліджень стоматолога було лікування вроджених незрощень верхньої губи та піднебіння, онкологічні захворювання та реконструктивно-відновна щелепно-лицева хірургія. Під керівництвом професора було захищено 17 кандидатських дисертацій та одну докторську.
Іван Мирославович був членом редакційних рад фахових журналів, членом президії щелепово-лицевих хірургів України, співорганізатором З’їзду стоматологів УРСР, співзасновником Асоціації черепно-щелепно-лицевих хірургів України, активним учасником численних наукових конференцій та форумів.
За свою наукову діяльність відомий стоматолог був нагороджений численними грамотами, відзнаками та іншими нагородами. У 2001 р. Американський біографічний інститут відзначив львівського професора Людиною року. Іван Мирославович був науковим консультантом та провідним спеціалістом у Центрі стоматологічної імплантації та протезування “ММ”.
Напрацювання професора
Іван Мирославович усе своє життя присвятив дослідженню вроджених незрощень верхньої губи та піднебіння, онкологічним захворюванням, відновню щелепно-лицевої хірургії, дентальній імплантації. Професор розробив спосіб лікування однобічного незрощення верхньої губи, включаючий дугоподібні розтини на його краях, який відрізняється тим, що розтини ведуть вигином назовні, після чого на великому фрагменті розтин роблять за межами колонки фільтруму від точки на границі червоної облямівки і шкіри до основи перегородки носа з висіченням шкіри біля неї. Цей спосіб дозволив ліквідувати вагомі вади щелеп пацієнтів.
Вчений зазначав, що найбільш розповсюдженими вадами розвитку обличчя стало незрощення верхньої губи та піднебіння. Такі вади завдають великої шкоди дітям не лише у плані медицини, а й у плані соціальної реабілітації. Незрощення призводить до деформації обличчя, розладів мовлення, порушення жування та інших функцій роту. Як один із методів вирішення вказаної проблеми, професор пропонував модифікацію операцій уранопластики із застосуванням кісткової трансплантації. Застосуванням комбінованого алокісткового трансплантата з одномоментною пластикою вроджених дефектів альвеолярного відростка забезпечує низьку травматичність, створює добрі умови для загоєння рани, не є технічно складним у виконанні та сприяє нормальному розвитку верхньої щелепи.
Готь займався розробкою антимікробного засобу із трави деревію звичайного, який відрізняється тим, що надземну частину трави деревію екстрагують гарячою водою у співвідношенні 1:15-1:20, потім одержаний екстракт розчиняють у 0,9% розчині хлориду натрію при співвідношенні 1:500-1:400 та стерилізують. Одержаний розчин виявився доволі ефективним препаратом.
Спільно з іншими науковцями Готь став розробником загинаючо-ущільнюючих щипців, що складаються з щічок, замка і браншей, які відрізняються тим, що, щічки зігнуті під кутом 110°, зігнута частина щічок виконана з виємками, в прямій частині щічок знаходиться заглиблення з загостреними краями, на кінці зігнутої частини щічок з внутрішньої сторони нанесені взаємоперпендикулярні насічки.
Професор зробив вагомий вклад у лікування зламів щелеп. Зокрема при лікуванні зламів нижньої щелепи із сповільненою консолідацією, він запропонував проводити ін’єкційне одноразове введення суспензії девіталізованих кісткових клітин курячих ембріонів в міжфрагментарний відділ ділянки зламу з 10-денним курсом електрофорезу 10% водного розчину димексиду та 5000 Од гепарину в співвідношенні 1:1. Медик тривалий час шукав оптимальний вибір лікування ангулярних переломів нижньої щелепи. На думку вченого, даний тип травми дуже поширений та складний при лікуванні. Аналізуючи історії хвороб 873 пацієнтів Львівської обласної колінічної лікарні (за 2003 – 2007 рр.) стоматолог побачив що понад 35% випадків – ангулярні пошкодження.
9 листопада 2021 р. медична спільнота отримала гірку звістку – відомого медика не стало. Чоловіка поховали на Личаківському цвинтарі у Львові. Справа професора продовжує розвиватись в особі його багатьох учнів та колег.
