30 Вересня 2022

Видатні письменники та поети Львова

Related

Цікаві факти про музей «Дім Франка» у Львові

Дім Франка – це меморіальний музей у Львові, який...

Альтернатива опікунству та сімейним будинкам

На превеликий жаль, далеко не всі сироти мають змогу...

Спалах дифтерії на Львівщині: що треба знати

У 2008 році у Львівській області зареєстрували 11 випадків...

Як у Львові лікують пацієнтів зі СМА

Віднедавна на Львівщині почали лікувати пацієнтів зі спінальною м’язовою...

Розвиток шахів у Львові

Василь Іванчук, Йосип Дорфман, Степан Попіль. Це не архітектори,...

Share

Митці слова – це ті, котрі виколисують душі людей в найрізноманітнішому вирі почуттів та емоцій. Адже тільки справжня література здатна доторкнутися до серця читача, пробудити естетичний смак та підштовхнути до глибоких помислів. Детальніше на ilvivyanyn.

Львів – це місто, де багато письменників творили свої геніальні твори. Вони тут працювали, відпочивали, відчували, писали, закохувались та розчаровувались –  намагалися схопити кожну мить життя у всій повноті.

Пропонуємо ознайомитися з відомими письменниками та поетами Львова. Деякі з них жили ще на початку ХХ століття, інших – можна побачити прогулюючись вулицями міста. Однак усіх їх об’єднує можливість бажаної зустрічі зі своїми читачами на сторінках неймовірних книг.

«Один із русинів міста Львова»

Іван Франко – визначний інтелектуал української культури. Письменник прожив у Львові більшу частину свого життя – сорок років. Тут він навчався на філософському факультеті у Львівському університеті, який тепер має його ім’я. 

У Львові письменник жив із дружиною Ольгою Рошкевич та дітьми – синами Андрієм, Петром, Тарасом та дочкою Анною. Відомо, що Іван Франко, окрім щоденної письменницької та наукової праці, мав багато зацікавлень у вільний час. Зокрема, він полюбляв рибалити та ходити в ліс збирати гриби. 

Крім того, Іван Франко виїжджав разом з усією сім’єю в гори, а часто в Карпати на Гуцульщину. Там він годинами чарувався красою природи та цікавився особливостями побутового життя мешканців регіону. Іван Франко записував фольклорне надбання гуцулів та бойків, їздив на етнографічні експедиції.

Результатами таких досліджень, у межах роботи письменника в НТШ, стала праця «Студії над українськими народними піснями». Іван Франко також разом з видатним українськими етнографом Володимиром Гнатюком редагував «Етнографічний збірник».

Фото Івана Труша. ЦДІА України у Львові, ф.640, оп. 1, спр. 10, арк. 18

Творча спадщина автора є дуже різноманітною. Іван Франко уклав низку поетичних збірок, а саме: «Semper tiro», «З вершин, і низин», «Зів’яле листя», «Із днів журби», «Мій Ізмарагд».

Великий каменяр видав за своє життя дев’ятнадцять збірок прозових текстів: «Галицькі образки», «З бурливих літ», «Сім казок», «Коли ще звірі говорили. Казки для дітей», «Малий Мирон і інші оповідання» тощо.

Найвідомішими творами письменника, які актуальні до сьогодні, є драма «Украдене щастя», казка «Лис Микита», повість «Перехресні стежки», «Захар Беркут», «Борислав сміється» та інші.

Цікаво, Іван Франко мав близько сотні псевдонімів, якими підписував свої твори. Найбільш поширені були такі як: Один із русинів міста Львова, Джеджалик, Мирон, Іван Живий, Один з Молодіжки, Руслан.

До творчості письменника активно звертаються в різних видах мистецтва. Зокрема, відомі сучасні екранізації: «Захар Беркут» (художній фільм 2019 року), п’ятисерійний мультфільм «Лис Микита» (2005 рік).

Львівський музичний гурт «Один в каное» випустив пісню «Човен» на слова поезії Франка. А режисер Іван Уривський створив на основі повісті «Перехресні стежки» модерну виставу, яка стала найкращою у 2019 році на фестивалі GRA.

«Дітвак із сонцем у кишені»

Богдан-Ігор Антонич – поет із Лемківщини, який основний період своєї творчої діяльності мешкав у Львові. Він одразу став поміченим серед осередку львівських інтелектуалів як неабиякий майстер поетичного слова.

19-річний Антонич – перший ліворуч вгорі. Фото із архіву Романа Ващука

Антонич писав вірші не тільки завдяки випадковому натхненню, але й ретельно слідкував за формою поетичних рядків. Автор використовував різні словники для того, щоб підібрати якнайкраще слово до вірша. Він писав майже кожен день та інколи загадково розповідав, що його поезія є продиктована кимось, немов марево, яке він тільки записує до чернетки.

Богдан-Ігор Антонич є автором шести збірок поезій: «Привітання життя», «Велика гармонія», «Три перстені», «Книга Лева», «Ротації», «Зелене Євангелія». Деякі з них вийшли вже після смерті митця. Крім того, Антонич залишив після себе недописаний роман «На другому березі», який став відомий із його чернеткових записів.

Вірш поета «Народився Бог на санях» виконують як відому колядку. Вперше його поклав на музику український бандурист Василь Жданків.

«Юрко-чемодан»

Юрій Винничук – багатогранний митець слова, котрий полюбляє тримати читача в гостросюжетній напрузі. Письменник народився та навчався в Івано-Франківську, однак одного разу переїхав до Львова з єдиною валізою в руках. 

Фото: Віталія Воробйова

Після цього постійно ходив по місту Лева з тією валізою, де беріг найдорожче – власні рукописи текстів. Відтак, і отримав прізвисько «Юрко-чемодан». Пізніше письменник згадує, що інколи переглядає ці незакінчені рукописи, які тепер вийшли повноцінними романами.

Юрій Винничук активно займався роботою в Львівському естрадному театрі «Не журись», де був режисером та інколи пробував себе в акторській майстерності. Він також працював редактором у газеті «Post-Поступ», а пізніше в журналі «Гульвіса».

Письменник почав творити ще зі шкільних літ. Однак перша його збірка оповідань «Спалах» вийшла друком у дев’яностих роках. А вже через два роки читачі мали змогу побачити кримінальний детектив «Діви ночі». 

Перший роман автора «Мальва Ланда» вийшов у 2003 році. А потім низка інших, серед яких «Весняні ігри в осінніх садах» і «Танго смерті» відзначали відомою премією «Книга року Бі-Бі-СІ» у 2005 та 2012 роках.

«Пан Ніхто»

Ігор Калинець – поет, який зміг вистояти нелегкі випробування, що трапилися на життєвому шляху. Він народився на Львівщині, а пізніше переїздить на навчання до Львова, де й мешкає. Тут поет займався громадською активністю, зокрема належав до дисидентського руху.

Після перебування у в’язниці поет дав слово, що не писатиме більше поезій. Так  він його дотримується і до сьогодні.

За активну громадську позицію Ігоря Калинця засудили на шість років ув’язнення та три роки заслання у Пермські концтабори. На засланні був разом зі своєю дружиною Іриною Калинець.

Творчий доробок Ігоря Калинця містить надзвичайно майстерні поезії, пронизані самобутніми метафорами та особливим світовідчуттям. Зокрема, творчість митця поділяють на два періоди: вірші, які були написані до ув’язнення та ті, які він створив у концтаборах. Тому відповідно було видано дві збірки поезій: «Пробуджена муза» і «Невольнича муза».

Крім того, Ігор Калинець є автором дослідження «Знане і незнане про Антонича», книг віршиків для дітей та інших поетичних збірок («Відчинення вертепу», «Тринадцять алогій», «Підсумовуючи мовчання»).

У 2018 році український режисер Олександр Фразе-Фразенко презентував стрічку «Пан Ніхто», де розповів про життя поета сьогодні та спогади з його минулих років.

«Майстер перекладу»

Андрій Содомора – інтелектуал, який відкрив для українського читача віконце в античність. Адже саме з-під його пера вийшли переклади українською мовою з латинських, давньогрецьких та римських творів.

Письменник навчався в ЛНУ імені Франка на факультеті класичних мов. Однак спочатку дуже хотів вступити на історичний, але доля вирішила інакше. Перше неочікуване знайомство з античністю, за словами автора, сталося через інтерпретації текстів Миколи Зерова.

Перекладацьку діяльність Андрій Содомора розпочав з творів римського поета «золотої доби» Горація. Саме його поезії перекладач захотів відтворити українською мовою. Після перших вдалих спроб Андрій Содомора поринув у вир перекладу.

У доробку письменника міститься велика кількість перекладів давніх книг: «Метаморфози» Овідія Публія Назона, «Діалоги» Луція Аннея Сенеки, «Розрада від філософії» Боеція Северина та багато інших.

Крім того, Андрій Содомора пише власні прозові та поетичні твори. Зокрема, його збірка есеїв «Про що писати…» стала найкращою у 2021році за версією «Книга року Ві-Ві-Сі».

.,.,.,.