25 Вересня 2022

Володимира Крушельницька: дерматологиня світового рівня

Related

Історія спортивного товариства «Сокіл» на Галичині

Спорт завжди був запорукою здорового способу життя. Тому спортивне...

Про популяризатора спорту на Львівщині Івана Боберського

Розвиток спорту в Україні мав свої особливості. Крім того,...

Розвиток фтизіатрії Львова в радянський період

В Інтернеті можна знайти інформацію, згідно з якою Галичина...

Історія розвитку спорту у Львові: перші товариства та види спорту

Спорт – це важливий компонент повсякденного життя людини, яка...

Про львівського футболіста Ростислава Поточняка

Футбол є  одним з найпопулярнішим видом спорту в світі...

Share

Небагато львів’ян знає про історію життя та здобутки Володимири Крушельницької – лікарки-дерматолога. Деякий час вона проживала й працювала у Львові. Проте збереглося про цю видатну жінку вкрай мало інформації, адже більшість матеріалів про тодішніх інтелектуалів радянська влада намагалася приховати, а то й узагалі знищити, пише ilvivyanyn.com.

Освіта та початок медичної практики

Володимира народилася в Коломиї у сім’ї педагога та письменника Антіна Крушельницького та акторки театру Марії Слободівної. Через те, що батько вчителював, сім’я часто переїжджала з місця на місце.

Володимира спершу навчалася в Рогатині, що в Івано-Франківській області, а потім у гімназії Відня. Вищу освіту здобула на медичному факультеті Віденського університету. Після цього стажувалася в різних клініках Відня, спеціалізуючись на дерматовенерології.  

У 1926 році Володимира почала працювати приватною лікаркою в Рогатині, а через рік переїхала до рідної Коломиї, де, крім медицини, активно зайнялася спортом.

Переїзд до Львова та Харкова

Згодом уся сім’я Володимири переїхала до Львова, де вони поселилися у квартирі на вулиці Грицая. Саме в цьому помешканні лікарка робила свої експерименти, створюючи лікувальні мазі та креми. У 1926 році вона вступила на медичний факультет Львівського університету і через два роки стала доктором медицини.

Львів, будинок на вулиці родини Крушельницьких, 30-ті рр. ХХ ст.

Всебічно розвинута Володимира у вільний час цікавилася літературною роботою, перекладацькою діяльністю та публіцистикою. Її науково-популярні статті публікували в часописах «Нові шляхи» та «Нова хата».

Володимира, Львів, 1930 р.

У 1931 році жінка переїхала до Харкова, де влаштувалася на роботу асистенткою-практиканткою в Інституті венерології та дерматології, який займався переважно лікуванням робітників місцевого тракторного заводу, в яких з’являлися гнійничкові захворювання. Вона самостійно вивчала гістологію шкірних хвороб та опановувала «гісто-біологію».

Наступного року Крушельницька почала працювати асистенткою в Інституті патології і гігієни праці, який вивчав такий патологічний процес як сепсис у донецьких шахтарів. У 1932 році Володимира під час відпустки поїхала до Львова.

Вже у травні 1933 року вона була офіційно влаштована асистенткою в Інституту венерології та дерматології Харкова. Там працювала над своєю дисертацією, в якій досліджувала патологію дерматозів, проводила експерименти на щурах.

Арешти та концтабори

У травні 1934 року майже вся родина Крушельницьких перебралася також до Харкова. Тут вони намагалися продовжувати свою громадську роботу, але згодом почалися арешти. Спочатку арештували батька, а тоді чотирьох братів Володимири. Саму лікарку допитували як учасницю контрреволюційної організації.

У грудні того ж року двох братів Володимири розстріляли. Інших двох братів, батька й саму Володимиру вивезли у концтабори, що на Соловецьких островах, у квітні наступного року. Там усі, крім батька, мали пробути 5 років. Антіну призначили вдвічі більший термін.

Володимира працювала на будівництві в Біломоро-Балтійському таборі, а через місяць її перевели до Соловецького концтабору, де вона була змушена працювати лікаркою в табірному лазареті. На Соловках її засудили вдруге, а влітку 1934 року всіх жінок цього табору розстріляли поблизу Ленінграда. Батько та брати, найімовірніше, також були розстріляні. Матеріали про життя та діяльність цієї родини засекретили, аж допоки в березні 1958 року їх не реабілітував Харківський обласний суд.

Щоби вшанувати пам’ять львівської родини Крушельницьких, на Личаківському кладовищі встановили пам’ятну дошку з їхніми іменами.

Фото: photo-lviv.in.ua

.,.,.,.