11 Серпня 2022

 “Творець австрійського Львова” – архітектор Юліан Захаревич

Related

 “Творець австрійського Львова” – архітектор Юліан Захаревич

За проектами цього архітектора у Львові збудували цілу низку...

Видатний фтизіатр – історія Івана Ільницького

У сучасних ЗМІ можна знайти величезну кількість інформації, щодо...

Як вибрати смарт ТВ-приставку

Смарт приставка: що це і для чого Смарт приставка –...

Як волонтерки створюють прихисток «Інші» у Львові

Ліда Рибіна займається облаштуванням тимчасового житла для переселенців у...

У пошуках містики, або ж де живуть привиди на Львівщині

На Львівщині є чимало старовинних архітектурних пам’яток, довкола яких...

Share

За проектами цього архітектора у Львові збудували цілу низку віл, головний корпус Львівської Політехніки, Костел сестер францисканок та багато інших споруд, пише ilvivyanyn.com. Мова йде про одного з найвідоміших львівських митців, Юліана Захаревича.

                  Із залізничника в архітектори

Юліан Октавіан народився 1837 р. у Львові. Батько хлопця був вірменином, а мати походила з роду Ґросманів. Після закінчення школи, Захаревич навчався у Львівській та Віденській Політехніках. Ще у шкільні роки хлопцю добре давались точні науки, включаючи математику та фізику. Згодом Юліан стверджуватиме, що архітектура – це мистецтво формування простору за законами математики. На думку майбутнього архітектора, саме чіткі пропорції мали визначальну роль у спорудженні будь-якої будівлі.

Після завершення навчання, молодий фахівець працював у генеральній дирекції залізниць Австрійської імперії, на Львівсько-Чернівецькій залізниці. Обіймав посади інженера, начальника руху. Паралельно із будівництвом залізниць Захаревич проходив практику в архітектурному бюро Леопольда Ернста. Саме Юліан спроектував залізничний вокзал у Яссах. Споруда вирізнялася оригінальним стилем наближеним до мавританської (середземноморської) неоготики.

Повернення до Львова

Юліана Октавіана згодом запросили до рідного Львова й він охоче прийняв пропозицію. Інженер обіймав посаду зав кафедри Технічної академії, став членом Політехнічного товариства, а протягом 1881-1882 рр. був ректором Львівської Політехніки.

Захаревич вивчав пам’ятки історії та культури Галичини, які потребували реконструкції. Також чоловік був одним із організаторів Галицької крайової виставки. Він збирав твори ужиткового мистецтва, вивчав народну архітектуру. У 1877 р. цісар Франц Йосиф І надав Захаревичу шляхетський титул Лицаря з Львигороду.

             Будівельні проекти у Львові

У 1885 р. Захаревич спільно з архітектором Іваном Левинським придбали у місті невелику земельну ділянку та згодом забудували її власними архітектурними проектами. Тепер згадана ділянка входить до складу житлової дільниці Кастелівка. За підрахунками краєзнавців, архітектори планували збудувати 64 вілли, однак спорудили трохи більше 40 об’єктів. Архітектори не змогли повністю реалізувати свій проект через те, що Кастелівка швидко забудовувалась іншими спорудами, оскільки знаходилась неподалік центру.

Один з будинків авторства Захаревича 

Перші вілли споруджували у кварталі поміж нинішніми вулицями Генерала Чупринки, Кольберґа, Котляревського та Нечуя-Левицького. Архітектори Юліан Захаревич й Іван Левинський збудували комплекс триповерхових кам’яниць при нинішніх вулицях Нечуя-Левицького, 23 та Генерала Чупринки, 7 і 9, оздоблених у стилі необароко. 

Будівля авторства Захаревича на вул. Нечуя-Левицького

Авторству Захаревича належить відома будівля №27, що знаходиться по вул. Котляревського. Споруда вирізняється не лише складним плануванням і нагромадженням різних асиметричних веж, фронтонів, ніш, вікон, а й історією – у жовтні 1933 р. боєць ОУН Микола Лемик убив у будинку працівника радянського консульства А.Майлова.

Свого часу архітектор був радчим імперського двору та депутатом Державної ради. У Львові Захаревич став членом Ради міста. Протягом тривалого часу, з 1873 по 1877 р. Захаревич працював над проектом головного Корпусу Львівської Політехніки, а у 1888 – 1891 рр. розробляв проект Галицької ощадної каси (Музей етнографії та художнього промислу).

При спорудженні головного корпусу Політехніки, Захаревич продумав усі деталі проекту (ліхтарі, малі скульптури), подбав про інтер’єр будівлі. Так сходова клітка будівлі оздоблена поліхромними розписами, ліпними орнаментальними прикрасами та алегоричними барельєфними фігурами.

Захаревич значну увагу приділяв проблемі синтезу мистецтв, всебічному оздобленню споруд та їх внутрішніх приміщень, особисто проектував комплексні інтер’єри, меблі, світильники, вітражі, майолікові панно, стінні розписи. Він досягав стильової цілісності у дизайні, поступово переходячи від неоренесансу до неоромантичного трактування середньовіччя, необароко і ранньої сецесії.

Юліан був автором також проектів Костелу і монастиря сестер францисканок, а у 1894 р. на Галицькій крайовій виставці представив проект водонапірної вежі у стилі неоготики. Під час спорудження Костелу, Захаревич показав модульну сітку кристалографічних фігур як принцип структуризації форм.

Костел сестер францисканок

Спочатку проект Костелу розробив архітектор Карл Ґреґор, однак міський магістрат не затвердив проект, віддавши перевагу задуму Юліана Захаревича. Костел збудували у 1889 р. При східній стіні нави встановлено вівтар Св. Йосифа, виконаний мюнхенською фірмою “Маєр” коштом родини Подгурських. Центральне місце у композиції комплексу займає колишній Костел Найсвятішого Серця Ісуса, збудований в плані тринавної базиліки з вівтарною частиною, оберненою на північ.

         У ролі реставратора

Окрім того, що за проектами Захаревича у Львові було побудовано чимало споруд, він також виступав реставратором. Відомий архітектор займався реконструкцією. Так тривалий час Юліан працював над Костелом Єзуїтів, де було замінено дах, перекрито ліву наву, нижній ярус прикрашено чотирма статуями святих.

За проектом Захаревича, для потреб Крайового суду перебудували будівлю на вул. Князя Романа, зробили також реставрацію костелу Іоанна Хрестителя. Авторство Юліана Октавіана приписують й перебудові для потреб Крайового Суду споруди на вул. Князя Романа.

Архітектор також переробив проект свого колеги, Фелікса Ксенжарського. Мова йде про вежі Костелу Марії-Магдалини. Вежі отримали барокове завершення та дзиґар. Перед головним входом спорудили терасу зі сходами з двох боків, над якою збудували балкон. На фронтоні Костелу був намальований образ Св. Марії Магдалини. Не встиг архітектор реалізувати проект щодо перебудови синагоги “Темпль”.

    За межами Львова

Юліан Захаревич був автором синагоги у Чернівцях. Споруда була збудована у неомавританському стилі. Вдалось поєднати архітектору романські та готичні риси з невізантійським стилем під час спорудження костелу святого Михаїла у с.Заріччі (поблизу Ярослава).

У 1888 р. у с.Звижень Захаревич спільно з Міхалом Ковальчуком побудували дерев’яну церкву Воздвиження Чесного Хреста. На превеликий жаль триверха споруда не збереглась до наших днів.

Протягом 1892-1896 рр. тривали роботи по будівництву Церкви Різдва Пресвятої Богородиці у Маркополі. Авторам проекту вдалось поєднати невізантійський та неороманській стилі.

Захаревичу приписують і проект храму у селі Буцнів (Тернопільська область) Первинно церква мала башту-дзвіницю, був у храмі і орган, виготовлений Львівською фірмою Слівінського.

Юліан Захаревич збудував також розкішний замок для графа Адама Ґолуховського у Гусятині. Споруда була зведена у французькому стилі, мала велику бібліотеку. Видатний архітектор зумів перетворити ліс, що ріс навколо замку у англійський парк. Однак в результаті боїв Першої світової війни споруда була зруйнована.

Відомого архітектора не стало 27 грудня 1898 р. Юліан був двічі одруженим. Перша дружина, Анна Давид померла при родах. У шлюбі народились сини Віґґо й Альфреда, донька Анна. Альфред згодом продовжив справу батька та став відомим архітектором. У другому шлюбі, з Людвігою, у Юліана народились донька Гелена та син Юліан.

На честь Захаревича у Львові названо вулицю. Збереглась більша частина споруд, автором яких був видатний архітектор.  Похований Захаревич на Личаківському кладовищі.

Пам’ятник на могилі Ю.Захаревича