Львів – місто левів, де, куди не глянь, всюди побачиш у тій чи іншій інтерпретації цю тваринку. Леви уже чимало століть стійко оберігають наше місто і прикрашають його – на вулицях, у парках, архітектурних пам’ятках тощо. Є з-поміж них і найстаріші “мешканці” міста – наприклад, лев Лоренцовича, пише сайт ilvivyanyn.com.
Лев Лоренцовича вважається найстарішою скульптурою лева у нашому місті. Що це за скульптура, у честь кого її так назвали і чим вона унікальна – читайте у матеріалі нижче.
Що за звір?
Лев Лоренцовича – кам’яна скульптура лева, яку датують 1589-м роком, коли її було встановлено на високій колоні зліва від головної брами львівської Ратуші. Її було встановлено з ініціативи тодішнього бургомістра Львова Станіслава Шольца.
Станіслав Шольц був львівським купцем, лавником та райцем у Львові, і з 1588-го року став членом львівської Ради. Ще згодом – був скарбником, здійснив капітальний ремонт львівської Ратуші та тоді ж подбав про встановлення статуї кам’яного лева. Інші ж дані свідчать, що статую лева Лоренцовича поставив його син Станіслав.
На честь кого названо скульптуру лева, або про чий подвиг розповідає кам’яний звір міщанам та гостям Львова
Скульптура має вигляд кам’яного лева, який у лапах тримає щит. На ньому – вирізьблено лавровий вінок та напис латинською мовою. Напис розповідає про подвиг міського радника Яна Юлія Лоренцовича, який врятував бургомістра Бартоломея Уберовича від викрадення, яке планував шляхтич Немирич.
Історія розповідає, що Лоренцович взяв з собою роту жовнірів, та, очолюючи їх, кинувся услід в погоню за Немиричем. Лоренцович спіймав його та відправив до замку у Заславі. За це його щедро нагородило місто – він отримав дім на площі Ринок терміном на двадцять років, а з легкої руки Кампіана – “громадянський вінець”. Також – у знак вдячності за скоєний подвиг на честь Лоренцовича у Львові і з’явився однойменний кам’яний лев, історію якого ми згадуємо у цьому матеріалі.
Подальша історія найстарішого кам’яного лева у Львові, або як місто ледь не втратило унікальне історичне надбання
Так собі і стояв кам’яний звір кілька століть, розповідаючи мешканцям та гостям міста про подвиг Лоренцовича. Проте 1826-го року трапилася трагедія – обвалилася ратушна вежа, і лева зняли з постаменту, мабуть, щоб уберегти від руйнування.
У 1874-го році лев знову появився на вулицях Львова – у часі святкування п’ятої річниці насипання кіпця Любінської унії (так називався пагорб на верхівці Замкової гори, який було названо на честь 300-річчя Люблінської унії) на Високому замку люди його руками винесли на вулицю Кривоноса. За деякий час влада перенесла лева на гору, під сам кіпець, де той простояв до кінця століття.
Що було із левом впродовж двадцятого століття – важко сказати. Йому вдалося вцілити під час воєнних дій різних років у місті, проте уже у дев’яностих роках скульптура була у дуже жалюгідному стані. До того часу влада не надто піклувалася про найстарішу скульптуру лева у місті, тож його розмалювали та пообписували, цілковито занедбали. Цікавим цей об’єкт довгий час був лише для місцевих бешкетників, які й постаралися, розмальовуючи старовинного лева.
Хтозна, чи збереглася б скульптура лева Лоренцовича до наших днів, якби його не законсервували та не передали у фонд Історичного музею. Побачити найдавнішого міського лева можна у Італійському дворику, а ще – біля кіпця стоїть збережений постамент, на якому колись красувався кам’яний звір.
Згодом у міській раді Львова навіть пролунали ідеї стосовно того, щоб зробити копії лева Лоренцовича та розмістити їх у різних локаціях міста. Для цього навіть зняли зразки зі скульптури.
