Вулиця Вірменська у Львові – історичне серце міста, гарна та затишна локація, на якій, попри маленьку протяжність (всього вулиця сягає довжиною 450 метрів), можна побачити чимало цікавинок, пише сайт ilvivyanyn.com. Передусім, привертає увагу старовинна пам’ятка – колона святого Христофора.
Що це за колона і про що вона покликана нагадувати львів’янам та гостям міста – читайте у матеріалі нижче.
Колона на згадку про пожежу
Колона святого Христофора – культурна спадщина вісімнадцятого століття, пам’ятка архітектури національного значення, яка розташувалася на подвір’ї Вірменської церкви. Тут її можна побачити у самісінькому центрі, що має назву Христофорове (інша назва – Східне).
З’явилася ця колона тут як увіковічнення пам’яті про пожежу 1712-го року, яка трапилася у Вірменському соборі. Страшний вогонь завдав сильних пошкоджень як самій святині, так і прилеглим до неї будівлям.
1723-го року стартували роботи з відновлення храму, які очолював та фінансував Христофор Августинович, на той час – голова вірменського суду. Крім того, Христофор Августинович був братом архієпископа Яна Тобіяша Августиновича. Цінуючи вірменські традиції та свої святині, Христофор взявся за фінансування та контроль виконання ремонтних робіт.
Хто ж поставив колону на подвір’ї храму? Її встановив сам же Христофор Августинович – передусім, щоб нагадувати про пожежу та наступне відновлення церкви, а також задля вшанування свого святого патрона. Тому на колоні і можна побачити зображення святого Христофора, звідси – й назва старовинної пам’ятки.
Цікаве про пам’ятну колону
Вважається, що виконував скульптуру на замовлення надвірний скульптор князів Вишневецьких Христіан Сейнер – митець німецького походження, який у 1730-1750-х роках на Галичині. Йому належать також храмові вівтарі Архангелу Михаїлу та святому Яну Непомуцькому для костелу босих кармелітів у Вишнівці (Кременецький район Тернопільської області).
Цікаво, що ще до колони на цьому місці стояв колодязь, про який знаходимо згадки ще у шістнадцятому столітті. До наших днів колодязь не зберігся, інформацію про нього можемо знайти хіба на просторах мережі чи у даних міських архівів.
Скульптура має вигляд барокової колони, встановлена на постаменті. Святий, який возвеличується над скульптурою, відображений у канонічному вигляді. На його плечі сидить маленький Христос – і це недаремно, адже існує легенда, що Христофор його переніс на плечі через річку, а тоді був ним охрещений. Однією рукою Христос благословляє люд, другою – триває сферу з хрестом – символом християнства.
Спершу на постаменті колони було дві таблички, із написами латинською мовою. Одна розповідала про те, що цю пам’ятку було встановлено з нагоди вшанування пам’яті Христофора Августиновича – людини, зусиллями якої було відновлено поруйнований нещадним вогнем храм. Друга ж табличка розповідала про чергове відновлення собору після пожежі 1877-го року та ім’я другого “рятівника” собору – фундатора Болеслава Августиновича де Одровонжа, та містила родовий герб родини Одровонжів. На жаль, другу табличку, яка розповідала про інше відновлення храму, було втрачено, її доля невідома дослідникам.
У роки радянської влади колона, будучи частиною комплексу Вірменського собору, набула статусу пам’ятки архітектури національного значення. Вже у роки незалежності, а якщо бути точними, то у 2016-му, було здійснено реконструкцію колони. Так вона продовжує стояти посеред подвір’я Вірменського собору, нагадуючи про ім’я людини, якій була небайдужа доля храму та її збереження для майбутніх поколінь львів’ян…
