28 Березня 2024

Львів у 90-ті роки: історична замальовка

Related

Водяний калорифер

Водяний калорифер є одним з найпоширеніших і найефективніших способів...

«Ва-банк у Харкові»: презентація 100-ї книги Андрія Кокотюхи

Відомий письменник-белетрист Андрій Кокотюха презентував ювілейну книгу «Ва-банк у...

Особливості ліжок із підйомним механізмом

Звичайно, кожен мріє обставити свою квартиру вишуканими меблями, здатними...

Як вибрати ідеальну дорожню шкіряну сумку для жінок

Вибір відповідної дорожньої сумки - це не просто питання...

Share

Львів у 90-х роках був дуже спокійним і повільним. Мабуть, багато людей ствердили б, що життя в 90-ті роки було повільніше. Проте не варто говорити, що життя в 90-ті роки не було жвавим. Скоріше за все часто сильно виснажливим. Проте якщо розглядати період 2020 років, то життя у 90-х було менш насиченим. Більше на сайті ilvivyanyn.

Які були комунікації в місті?

Початок 90-х років ознаменував початок масових підключень до стаціонарних телефонів. Саме для цього треба було стояти в довгих і вимушених чергах. Пізніше заможні люди могли отримати пейджер. Відповідно багато хто вже в ті часи міг мати телефон із визначником номера. 

В розпорядженні містян були звичайні телефонні автомати на вулицях. Ціна за дзвінок була доволі демократична, лише за дві копійки можна було спілкуватися аж 2 хвилини. Молодь часто махлювала:кинула монетку прив’язану за лєску, а потім після закінчення розмови витягала.  

Пізніше змінювалися функціональні можливості і вигляд телефонів. Нові телефони могли зв’язати із іншими містами. Наступним телефоном був таксофон на магнітну картку, за яку треба було окремо платити. На початку 2015 років відбулася реорганізація телефонів на вулиці, їх просто познімали. Це відбулося через те, що люди перейшли на мобільний зв’язок.

Окремим способом комунікації було подзвонити із пошти. На пошті стояли спеціальні бокси, де можна було подзвонити в інше місто, або ж дзвонити за кордон. Часто люди стояли довгі і вимучуючі черги заради одного дзвінка. 

Зелень та прохолода влітку на вулицях Львова?

Якщо ви би жили в 90-роках у Львові то, ви би не знали що таке спека в центрі міста. Тоді було значно більше великих дерев, які влітку дарували містянам і туристам прохолоду. Асфальт так сильно не нагрівався. Тому ніхто із містян не знав, що таке ходити по розкаленій сонцем бруківці. А взимку дерева захищали від сильного вітру із снігом. 

Кримінальний Львів: як і чому?

Через застій економіки, безробіття та сильні соціальні розшарування та відсутність моральних цінностей формувалися банди у 90-х роках  не лише у Львові, а й у більшості міст в Україні. Зазвичай це були компанії друзів, які мали сильну фізичну витримку, високу і крупну статуру. Місто Львів  бандити маркували на кілька своїх районів.  Наприклад найвідомішими такими районами були: Сихів, Рогатка, Квадрат, Левандівка. Часто звичайні перехожі могли стати свідками розборок серед банд Львова. Найпоширенішим серед таких банд  було “кришувати” магазинчики чи просто лотки на базарі. Бандити брали гроші за те, що людина торгує. Вони казали, що будуть захищати продавця і власника від інших банд.

Саме тоді російське кіно на українських каналах транслювалося із  кримінальними сюжетами: “Брат”, “Бригада”, “Бандитський Петербург”. Пропагандою того, що бандитом бути було модно і класно ,часто спотворювали психіку дітей, підлітків, а найбільше хлопчиків. Адже у віці 10-15 років починає формуватися світогляд у дитини. Тому часто діти 90-х років розігрували сценарії бандитських розборок на вулицях біля дому. Часто можна було почути не лише від бандита а й від дитини “відповідай за свій базар”. Тут слово “базар” було сленговим, означало “розмова”.

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.