4 Жовтня 2022

Подарунки від нацистів

Related

Цікаві факти про музей «Дім Франка» у Львові

Дім Франка – це меморіальний музей у Львові, який...

Альтернатива опікунству та сімейним будинкам

На превеликий жаль, далеко не всі сироти мають змогу...

Спалах дифтерії на Львівщині: що треба знати

У 2008 році у Львівській області зареєстрували 11 випадків...

Як у Львові лікують пацієнтів зі СМА

Віднедавна на Львівщині почали лікувати пацієнтів зі спінальною м’язовою...

Розвиток шахів у Львові

Василь Іванчук, Йосип Дорфман, Степан Попіль. Це не архітектори,...

Share

Незважаючи на те, що у липні 1944 р. радянські війська доволі швидко взяли під контроль Львів, а у самому місті не було масштабних боїв (німці не бажали перетворювати Львів на другий Сталінград), у Львові чимало будівель було заміновано. Тож була робота для саперів. Сапери враховували те, що міське населення не покинуло Львів, й у випадку їх фіаско неможливо було уникнути жертв. Більше на сайті ilvivyanyn.

Смертельні сюрпризи

Мінування стало важливим складовим будь-якої війни. За допомогою мін можна вражати важливі комунікації опонента, його живу силу та бойову техніку. У роки Другої світової війни встановлювали міни різних типів, які спрацьовували як при контакті з об’єктом (протитанкові, протипіхотні) так й дистанційні, які спрацьовували від радіосигналу чи від таймеру. 

Німці використовували протипіхотні міни SMi-35/SMi-44, які після контакту людини з ними буквально вистрибували на висоту понад 1,5 метра й вибухали, вражаючи осколками живу силу. Особливо небезпечними були міни J-Feder 504, які важко було виявити, які вибухали через певний проміжок часу і мали величезну руйнівну силу.

Клопітка робота

Особливо складною була робота саперів по розмінуванню підземних комунікацій міста, об’єктів інфраструктури. Сапери підозрювали, що німці можуть зруйнувати багатоквартирні будівлі, які радянські війська використовуватимуть для розквартирування своїх солдатів. Як не дивно, до розмінування долучились й львів’яни, які знали рідне місто. Згідно повідомлень радянської сторони, вибухові пристрої були виявлені на Високому Замку, у Ратуші, у старих будівлях на площі Ринок.

Радянські сапери використовували стетоскопи, міношукачі ВІМ-203. Особливо ретельно сапери обстежували будівлю, в якій згодом Розташувався Прикарпатський військовий округ. Військовим довелось також вирити траншею понад 1,7 м вглиб на відстані одного метра від цоколя. Не виявили вибухових пристроїв у соборах Львова, в Оперному Театрі. 

В Оперному театрі підозру викликала стіна, яка знаходилась за сценою, оскільки на ній були сліди інструментів. Можливо нацисти планували влаштувати там пастку, однак просто не встигли. Саперам довелось розібрати всі підстанції та центральні розподільні пункти міської електромережі. Довелось військовим й відчиняти усі сейфи львівського банку, а це зайняло дуже багато часу. Однак у сейфах жодних вибухових предметів так й не знайшли.

Справжнім клондайком стала Цитадель. Якщо вірити радянським документам, то з споруди вивезли вагони вибухівки, були знайдені як вже активовані вибухові пристрої, так й електродетонатори, вибухівка, яку просто не встигли використати. Нацисти прагнули зруйнувати Цитадель ще й тому, аби приховати сліди свої злочинів, зроблених протягом 1941-1945 рр.

У саперів в роки війни було чимало роботи

Так чи інакше, Львову вдалось оминути жахливої участі, були врятовані не лише людські життя, а й унікальні пам’ятки архітектури, місто поволі поверталось до мирного життя.

.,.,.,.