В австрійські та міжвоєнні часи одним із найвидатніших інтелектуалів, які працювали у Львові, був Казимир Айдукевич – філософ, логік, семантик, представник Львівсько-Варшавської філософської школи, пише ilvivyanyn.com.
Освіта Айдукевича
Казимир прославився у Львові, однак сам є уродженцем Тернополя. Він народився 12 грудня 1890 року. Навчався у краківській школі, а тоді переїхав разом із батьками до Львова, де продовжив навчання в гімназії Франца-Йосифа.
Після гімназії вступив на філософський факультет Львівського університету. Його навчав відомий філософ і творець Львівсько-Варшавської філософської школи Казимир Твардовський. Ще один наставник – логік і філософ Ян Лукасевич. В університеті Айдукевич опанував не лише філософію, а й фізику та математику. У 1912 році він захистив докторську дисертацію про категорії філософії Канта.
У той час Львів поступово ставав серцем нової польської філософії, яка досліджувала логіку. У 1913 році Казимир склав державний іспит і отримав право навчати математики у школі. Він відчув, що йому бракує знань, тому ще рік слухав лекції з математики у Геттінгенському університеті, що в Німеччині. Одним із лекторів був Давид Гілберт, погляди якого вплинули на розвиток філософських поглядів Айдукевича.
Військова служба та початок викладання
Під час Першої світової війни Айдукевич вступив до лав австрійської армії, зокрема, воював у Італії. Під час газової атаки Казимир витягнув свого друга з бункера, за що отримав військову нагороду.
Під час військової відпустки 1918 року він встиг скласти іспит, після якого вже мав право навчати школярів не лише математики, а й філософії та фізики. У 1919-му знову взяв участь у військових діях, але вже у складі новоутвореної польської армії, з якої демобілізувався у 1920 році, будучи капітаном артилерії. Після цього почав працювати вчителем у львівській гімназії Франца-Йосифа.
Ще через рік він одружився з Марією Твардовською – донькою відомого філософа. У 1921 році отримав титул габілітації (тобто право бути професором) на факультеті філософії Львівського університету. У 1922–1925 він працював доцентом кафедри філософії в університеті й водночас вчителював у деяких гімназіях Львова.
1925 року Айдукевич став надзвичайним професором у Варшавському університеті, але через 3 роки повернувся до Львова, де працював звичайним професором та завідувачем кафедри логіки.
Життя під час Другої світової війни
Після 1939 року Казимир викладав психологію у Львівському медінституті, а в 1944 році став завідувачем кафедри фізики у Львівському університеті. Як і більшість тих, хто зміг пережити війну, Казимир після 1945 року покинув Львів. Переїхав у Познань, де працював в Університеті Міцкевича завідувачем кафедри теорії і методології науки. Упродовж чотирьох років навіть обіймав посаду ректора цього вишу.
1954 року переїхав до Варшави, там знову займався викладацькою діяльністю, а саме на кафедрі логіки у Варшавському університеті. У Варшаві заснував відділ логіки Інституту філософії і соціології Польської АН.
Філософські погляди
Загалом Айдукевич створив 115 праць, які були перекладені різними мовами. Він розробляв семантичну теорію мови, досліджував теорію та методологію наук. Також пропагував ідею про те, що значення вислову потрібно розглядати в семантичній системі конкретної мови, вважаючи, що кожна мова має свою особливу семантичну систему.
Помер видатний філософ у 1963 році через серцевий напад. Айдукевич залишив величезний слід у львівському та європейському культурному й науковому житті ХХ століття.
