У 2008 році у Львівській області зареєстрували 11 випадків підтвердженої дифтерії, один із них став летальним. Відтоді фіксували хіба що 1 випадок на рік, а то й узагалі жодного. Однак війна внесла свої корективи, велика кількість вимушених переселенців із різним вакцинальним статусом стала причиною зростання інфекцій у Львівській області.
У вересні цього року в одному з дитячих будинків-інтернатів Львівщини зафіксували спалах дифтерії. Ознаки початкової стадії хвороби виявили одночасно в сімох осіб. Хто найбільш схильний до зараження, які симптоми захворювання та як захиститися, читайте далі на ilvivyanyn.com.
Хто може захворіти та які симптоми?
Як розповіла головна епідеміологиня Львівщини Наталія Іванченко-Тімко Тvoemisto.tv, дифтерія – це інфекція, що розповсюджується повітряно-крапельним шляхом. Захворіти можуть насамперед ті, кому не зробили щеплення проти дифтерії.
Дифтерію викликає дифтерійна паличка, вона виділяє екзотоксин, що пригнічує синтез клітинного білка, а тому відбуваються структурно-функціональні зміни організму.
Для дифтерії носа характерні гнійні виділення з цього органа, а також поява фібринозних плівок, насамперед – на носовій перетинці. Фібринозні плівки з’являться протягом двох-трьох днів: спершу білі, а потім – сіро-коричневі.
Дифтерію глотки можна розпізнати за неприємним запахом з рота, болем у горлі та під час ковтання, слинотечею, збільшенням лімфатичним вузлів. У складних випадках може також спостерігатися набряк шиї. В тих, хто страждає від обструкції дихальних шляхів, може з’явитися синюшність.
Під час дифтерії гортані і трахеї набрякає слизова оболонка, через що звужується просвіт дихальних шляхів. З’являється дзвінкий кашель, охриплість, утруднене дихання, також може втратитись голос.
Дифтерія шкіри характеризується інфекціями ран; хронічною виразкою, що не гоїться та яка або вкривається сірим нальотом, або заповнюється омертвілими тканинами.
Для всіх типів дифтерії характерні й загальні симптоми. Це висока температура, набряк ротоглотки, набряк шиї, наліт на мигдалинах, біль у горлі і збільшення лімфовузлів.
Як захиститися?
За словами Наталії Іванченко-Тімко, найбільш дієвий спосіб захисту від дифтерії – вакцинація. Вона допомагає тримати в нормі рівень антитіл. Вакцинацію проти цього захворювання проводять відповідно до Національного календаря вакцинації: перше щеплення адсорбованою коклюшно-дифтерійно-правцевою вакциною проводять у 2 місяці, друге – у 4 місяці, третє – у 6 місяців. Повторну вакцинацію здійснюють у 18 місяців.
Також повторну вакцину проти дифтерії і правця проводять у 6 років за допомогою анатоксину дифтерійно-правцевого, а після цього – у 16 років – також цим препаратом, однак зі зменшеним вмістом антигену.
Однак, коли стається спалах дифтерії, всім контактним особам, які вакцинувалися понад рік тому, лікар може призначити повторну вакцину.
До слова, згадки про захворювання, яке схоже на дифтерію, зустрічаються ще в працях грецького лікаря Гіппократа в V–IV столітті до н.е. Передаватися дифтерія може від людини до людини через кашель, чхання, поцілунки тощо, а також через заражені предмети й продукти харчування та воду. Незалежно від форми та ступеня тяжкості хвороби, пацієнти з дифтерією підлягають госпіталізації до інфекційного стаціонару.
