Львів’янка Віра Попович – дизайнерка. Вона вирощує у великих кількостях квіти. А після 24 лютого разом із родиною цілими днями виготовляє енергетичні батончики для наших бійців, пише ilvivyanyn.com.
Просто почала пробувати
Пані Віра пригадує, що після повномасштабного вторгнення не могла знайти собі місця. Звернулася до знайомих волонтерок з однієї із громадських організацій та спитала, чим може допомогти. Ті відповіли: треба енергетичні батончики.
Зізнається, що ніколи їх не робила. Тому перечитала в Інтернеті безліч способів виготовлення енергетичних батончиків і просто почала пробувати. До роботи залучила свою родину: чоловіка, доньку, зятя та шестирічного внука Данилка.
Найважче було вимішати суміш. Вимішували з чоловіком по черзі, ложкою, тож боліли руки та плечі. А потім попросили допомогти зятя. Він взяв телефон, поговорив із кимось, сів у авто, поїхав і привіз спеціальну мішалку, яку використовують на підприємствах, де готують багато їжі.
Для того, щоби всю масу, яку запекли в пічці, порізати на однакового розміру батончики, чоловік Віри зробив мірну лінійку. Спочатку різав ножем, а потім взяв до рук будівельного шпателя. Тепер батончики однакові, немов близнюки.
Рецепт батончиків постійно змінювали та вдосконалювали. Спочатку було багато журавлини та кураги, тепер же більше фініків. Крім того, додають насіння соняшника, горіхи, мед та вівсянку.
Перша партія складала півтори тисячі батончиків. Їх передали «Львівській волонтерській кухні», а там вже батончики розподілили. Найбільше скерували львівським бійцям – 24-тій окремій механізованій бригаді та 80-тій окремій десантно-штурмовій бригаді. Водночас не обділили і інших.
Пароль – «Для армії»
Згодом попит почав зростати. Тоді Віра написала пост у Фейсбуку, де запросила всіх охочих допомогти. Після цього помешкання родини перетворилося на штаб-квартиру координації тих, хто виготовляє енергетичні батончики. Люди беруть рецепт, розпитують, вчаться, а тоді готують батончики вдома й привозять готові коробки до помешкання Віри.
Небайдужі приносять продукти й навіть дають кошти на купівлю необхідного. Горіхи та мед виділяють з власних запасів. А ось сухофрукти треба купувати. «Через мене, мабуть, пройшли тонни меду», – сміється пані Віра.
Окрім того, волонтери розповідають одне одному місця, де можна купити продукти дешево. А також сповіщають так званий пароль, який треба сказати, щоби зробили знижку. Хоча цей пароль і так знають усі, хто допомагає українським військовим підрозділам, – «Для армії».
Бувають і різні казуси під час виготовлення батончиків. Наприклад, волонтерка Олеся Бойко каже, що кухонне спорядження, не пристосоване до таких навантажень, просто ламається. В Устини Сороки вдома поламалася духовка, а в Рокслани Лемик – кухонний комбайн. До слова, усі троє – Олеся Бойко, Устина Сорока та Роксолана Лемик – викладають у львівських навчальних закладах. Батончики виготовляють у вільний час.
Бійці ж за їхню роботу дякують. Кажуть, буде, що перекусити в окопах.
Фото: «Вголос»
