8 Грудня 2022

Цікаві факти про львівські андрути

Related

Кілька людей, два диктатори і одне місто: оборона Львова 1939 року

В історичній пам’яті українців небагато асоціацій, пов’язаних із битвою...

5 найстаріших пам’ятників Львова

Більшість відомих пам’ятників з’явилися у Львові вже після здобуття...

Як жили львівські євреї в часи княжої доби та Середньовіччя

Історія львівських євреїв починається ще від часу заснування міста....

Легенди Львова: 10 містичних історій старого міста

Історія Львова багата на цікаві події, пов’язані зі знаменитими...

Остап Лозинський – львівський іконописець, який відкривав полякам українську культуру

Остап Лозинський – колоритна постать мистецького середовища Львова. Він...

Share

Традиційна галицька господиня зберігає не один домашній перепис андрутів, а то й створює власний оригінальний рецепт відомого десерту на свій смак. На вітринах багатьох львівських кав’ярень також можна побачити та скуштувати  цей десерт. Далі на ilvivyanyn

Таємниця виникнення андрутів

Історія виникнення андрутів відсилає нас до Відня у XIX століття, де нащадок відомого віденського кондитера Леопольда Пішінґера Оскар Пішінґер придумав та запатентував цей десерт у 1880-х роках. Цікаво, що приблизно в той самий час, близько в середині XIX століття, з’являються і польські андрути або “андрути калішські” та львівські андрути. 

C:\Users\smail\Desktop\9a11d7a8-95bc-474f-a565-8f9460f59132.jpg

Подейкують, що львівські андрути були відповіддю на віденські, хоча достеменно не відомо, чи вони виникли в результаті наслідування чи паралельно внаслідок спільної культурної тенденції того часу. 

Однак фактом залишається й те, що у Польщі зареєстрували власну версію андрутів “Andruty kaliskie” як національну страву. У той час, як львівські андрути в нас не отримали такого статусу.

Дуже солодкий і хрумкий десерт: про приготування андрутів

Етимологічно слово “андрут” походить з німецької та означає “без рум’янцю”, тобто без підпікання. Звідси дізнаємося, що андрути – це білі не підсмажені облаткові коржі.

C:\Users\smail\Desktop\47662c5e-408c-4301-8ebe-3595833cfc9f.jpg
Фото: Готовий торт – андрути / Pani Stefa

Якщо львівські господи знають, що таке андрути, то люди з інших регіонів України часто можуть не розуміти, про що йде мова. Якщо коротко, то андрути – це вафлі, перемащені надзвичайно різноманітними солодкими начинками.   Інколи, андрутами називали і окремі вафельні листи. А в радянський період дефіциту продуктів – і звичайні фабричні вафлі, на прикладі “артеку”. 

Готовий перемащений десерт має форму торта, тому андрутами можуть ще називати вафельний торт або торт із вафель. Проте у приготуванні андрутів є чимало секретів і нюансів. 

Основою для десерту стають легкі пористі вафлі у формі тонких листів, випечені з білого пшеничного борошна. Цікаво й те, що польські андрути готували на гладких коржах, ідентичних, як у рецепті Пішінґера. А львівські готують переважно із гофрованих коржів з візерунками. 

C:\Users\smail\Desktop\3082cce3-24b6-41b7-8de2-b636745caa64.jpg
Фото: Приготування крему для андрутів / Pani Stefa

Варто звернути увагу на приготування начинок, бо андрути це не просто вафлі, перемащені згущеним молоком. Начинки бувають надзвичайно різними.  Їх готують з крему та усяких додатків – горішків, мармеладу, зефіру, кави, какао, безе, фруктів і навіть коньяку тощо. Головною ознакою андрутів є їхня хрумкість. А важливою умовою для крему є те, щоб він був не дуже мокрий і щоб вафельні коржі від нього не розтанули. Тому сирний або сметанковий крем не підійдуть для андрутів. 

Натомість готують масляний крем, часто з вареною згущенкою, а також шоколадом, густим варенням, цитрин, кокосом тощо. Між шарами крему  кладуть ягоди, наприклад полуниці, курагу, ківі або м’якість запечених яблук. Дуже смачно виходить, коли солодкий шар начинки комбінувати з кислим. 

Зазвичай до масляного крему додають багато цукру, проте рецепт можна  пристосувати до власних смаків, наприклад, замінивши цукор на мед. Торт з андрутів смакує з філіжанкою чорної гіркої кави.

Переписів андрутів на сьогодні є дуже багато, оскільки галицькі господині у приготуванні за класичними рецептами любили додавати власну фантазію, доповнюючи десерт новими інгредієнтами, зберігаючи, водночас, основні традиційні властивості десерту. 

.,.,.,.