Львів дав не лише Україні, а й світу талановитих спортсменів, науковців, співаків, митців. Серед відомих львівських художників можна назвати Олександра Аксініна. Далі на ilvivyanyn.
Трішки біографії
Майбутній митець народився у родині військового картографа та працівниці Львівської залізниці. Бабця по материнській лінії перебувала у засланні, булла вчителькою російської мови та літератури. Олександр навчався у СШ №52, а вечорами відвідував вечірню художню школу. Аксінін закінчив поліграфічний інститут (відділ “Графіка”), працював художнім редактором у Львівському обласному управлінні у справах видавництв, поліграфії і книжкової торгівлі. Наприкінці 1960-х рр. Аксінін експериментує з формами екзистенціального мистецтва, ташизму та оп-арту.
Служив у лавах радянських збройних сил – у Львові та Бродах. Оскільки Аксінін був художником, командування скерувало митця для оформлення експозиції Музею військ Прикарпатського військового округу. Пропрацювавши у конструкторському бюро міністерства легкої промисловості, Аксінін з 1977 р. став вільним художником.
Неформальне мистецтво
Аксінін та його дружина, Енгеліна Буряковська (письменниця та художниця), підтримували зв’язок з митцями з різних кутків СРСР. З митцями, які працювали у “неформаті” – відійшовши від радянських канонів. Аксінін був знайомий з Віктором Крівуліним, Ільєю Кабаковим, Всеволодом Некрасовим та іншими митцями. Аксінін підтримував тісні зв’язки з естонським графіком Тинісом Вінтом, польькими художниками Станіславом Фіялковським, Анджеєм Струмілло, Войцехом Якубовським. У 1979 р. Аксінін мав першу персональну виставку у Таллінні, а через два роки – другу, у Польщі. Твори Аксініна можна побачити у багатьох музеях світу, у приватних колекціях. У 1981 р. екслібрис Аксініна, виконаний для бібліотеки Любіньського Абатства ордена бенедиктинців в Польщі визнали найкращим на конкурсі, присвяченому 1500-річному ювілею св. Бенедикта. Відомий митець загинув в автокатастрофі, 3 травня 1985 р. поблизу Золочева. Похований митець на Янівському кладовищі.
Художник спочатку створював малюнки аквареллю та тушшю, розфарбовував свої чорно-білі малюнки. Митець створив 343 офорти, понад 200 аркушів нетиражної графіки. Понад 200 ескізів можна знайти у 27 томах щоденників художника.
Війна тупоконечників з гостроконечниками, 1975 р. (серія “Гулівер”)
Художник починав з малюнків аквареллю і тушшю, ксерокопіював і розфарбовував свої чорно-білі малюнки. Перший офорт виконав у 1974 році і надалі ця техніка стала для нього основною. Улюбленими художниками Аксініна були Ієронімус Босх, Пітер Брейгель, Альбрехт Дюрер, Пауль Клее, Казимир Малевича інші. Аксінін любив читати твори Свіфта, Достоєвського, Кафки та інших літераторів. Цікавився Аксінін філософією, читав заборонені твори самвидаву. Графіка Аксініна – це філігранність ліній, опрацювання деталей, контраст темного і світлого. З 1975 р. у творчості митця можна побачити метафізичні структури – сфери, біонічні форми, ребуси й лабіринти.
Зразок графіки Аксініна
У 1979 р. Аксінін створює серію структурних екслібрисів на теми “знаків зодіаку” (фігуративна типологія – стилістика китайської мініатюри), “небесних ієрархій” та “уявних світів”. З 1980-х рр. у творчості митця можна побачити яблука, осине гніздо, риб’ячу луску та інше. Після смерті дружина, у 1982 р. у творчості Аксініна можна побачити багато ромбовидних і квадратних мінімалістичних композицій, виконаних аквареллю та кольоровою тушшю, чимало структурно-семіотичних робіт, де обіграється поняття “містичного одкровення”, мульти-іконічних структур, вписаних у форми хреста й квадрата. У 1984 р. у творчості Аксініна можна побачити фігуративні прототипи – жінки у клітці, двоголовий Пегас.
