В українській культурі щодо найменування теплих, ніжних, чуттєвих відносин між чоловіком і жінкою є слово “любов”. Однак, окрім нього, є й інша назва – “кохання”. Цей варіант набув великої популярності у 21 столітті, тоді як слово “любов” більше вживали у давніші часи. Але це зовсім не означає, що одне слово витіснило інше – ні! У сучасній українській мові цілком раціонально “живуть” обидва слова, концепти, але вони мають дещо інше значення.
Як повідомляє інформаційний портал “ilvivyanyn“, відомий український дослідник, теоретик українського кохання, Микола Томенко, досліджував специфіку вживання в українській культурі слів “кохання” і “любов”, і прийшов до висновку, що семантично вони доволі відчутно різняться, зазначає ridna.ua. Варто зауважити, це не лише Томенко дійшов до такого висновку. Українські мовознавці практично в один голос зазначають, що концепт “любов” і концепт “кохання” несуть за собою різне семантичне навантаження. Доказом цьому є різні асоціації респондентів щодо обох слів.
Загалом почуття любові в українській художній культурі займає особливе значення і оспіване воно також в особливий спосіб. До нього (почуття) звертались у свій час усі видатні письменники і поети України. Любов – оспівана у повістях, романах, віршах, піснях. Існує в українській культурі і чимало прислів’їв і приказок, які розкривають величне почуття любові між чоловіком і жінкою. Там описано найкращі риси цих стосунків, особливості української любові, її традиції, ознаки бачення любові, як почуття, українцями та її сприйняття ними ж.
З-поміж великого числа зразків народної мудрості надзвичайно цікавими є ті, що розкривають любов у дещо жартівливому тоні. Зокрема, ТвоєМісто подає чудову підбірку прислів’їв і приказок саме такої тематики, які розкривають іншу, “цікаву”, веселу сторону української любові:
- Біда з такими парубками: ще не підріс свині під хвіст, а вже біжить за дівками.
- Лисий кінь — краса, лисий парубок — біда.
- Всі дівчата — голуб’ята, а де ж ті чортові баби беруться?
- В багатої дівки горба не видно.
- Закохався, як чорт в суху вербу.
- Є у неї воли та корови, та немає з нею любої розмови.
- Ліпше полюбити старого орла, ніж молоду сову.
- Любов зла — полюбиш і козла.
- Хоч ти і люба, та зась тобі до мого чуба.
- Краще полин їсти, ніж з нелюбом за стіл сісти.
- Оженилися дурний та дурнувата, не знали що робити — пiдпалили хату.
- Яку йому кару дати? – Оженить його, то буде знати!
- Ще молоко на губах не обсохло, а він жениться задумав!
- Не зітхай важко, не віддамо далеко, – хоч і за курицю, та на свою вулицю.
- Сивина в голову — біс у ребро.
- Кожна птиця знайде свого Гриця.
- Стрічалися — цілувалися, а як в одну хату зійшлися, за чуби взялися.
- Вона за ним сохне, а він і не охне.
- Пий пиво, та не брагу, люби дівку, а не бабу.
- Так мене, мамо, хлопці люблять, що за кулаками світу не бачу.
