Представники міської ради разом із церквами Львова і соціальними службами створили всі умови для якісної психологічної підтримки всіх, хто потребує її у цей тривожний час. Більше на ilvivyanyn.com.
За статистикою у 2022 році значно збільшився рівень тривожності серед львів’ян. Це зумовлюється нестабільною політичною ситуацією в країні, економічною нестабільністю, низьким рівнем життя більшої частини населення. Як зауважив завідувач кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця, доктор медичних наук Олег Чабан у містян значно зросла агресія. Інколи в транспорті починається бійка як відповідь на звичайне прохання одягнути маску. Майже на 50% зросли випадки депресії та надмірної тривоги.
Варто також зауважити, що більшість містян віком від 20 до 45 років перепрацьовують, що призводить до психічного вигорання людини, надмірного стресу, сильної втоми. Така тенденція дедалі частіше зустрічається у жінок і чоловіків різних вікових категорій. Тривожність в умовах пандемії та ймовірної повномасштабної війни підвищується незалежно від віку та статі людини. Абсолютно нормально в таких умовах хвилюватися, тривожитися, лякатися, переживати, губитися. Це нормальна реакція організму.
Як боротися із тривогою?
Для того аби зменшити свій рівень тривоги і стресу необхідно своєчасно приділяти увагу собі, прислуховуватися до свого організму. Подбайте про себе, навчіться слухати тривожні дзвіночки від свого організму. Підвищена втомлюваність, сонливість без причини, сум, сильна плаксивість без причини, розлади в шлунку є одними із ознак того, що ви надмірно тривожитеся.
Психологи радять в таких умовах відслідковувати регулярно свій емоційний стан. Якщо ви помітили у себе надмірну та необгрунтовану тривогу, то варто подбати про себе. Виділіть собі час на релакс. Не карайте себе за потрібний відпочинок.
Побалуйте себе маленькими дрібницями: приготуйте святковий сніданок чи вечерю без причини, почитайте книгу, яку давно відкладали на потім. Прибирайте вдома, зробіть перестановку меблів. Купіть собі додаткову лампу в кімнату, чи рослину. Перегляньте улюблену комедію.
Зменшіть використання соцмереж. Виділіть чітко час, який ви будете проводити у Facebook чи Instagram. Фільтруйте новини, які ви читаєте. Не завжди інформація, яка є в інтернеті є правдивою. Часто інформацію спотворюють, перекручують, підлаштовують під вигоду вчиюсь користь. Немає потреби панічно переглядати щогодини новини. Виділіть чітко час, який ви потратите на перегляд новин. Встановіть собі таймер під час перегляду новин.
Діліться лише потрібною і необхідною інформацією із своїми рідними та друзями. Не засмічуйте інформаційний простір.
Дотримуйтеся здорового способу життя. Відсутність шкідливих звичок покращить ваше критичне сприйняття реальної ситуації.
У Львові активно розвинулися різні форми психологічної допомоги для своїх жителів. Саме туди звертається середньостатистичний львів’янин, аби подолати кризові моменти у своєму житті в умовах пандемії.
Де можна отримати психологічну допомогу у Львові?
Отримати психологічну у Львові можна на таких локаціях:
- У Львівському міському Центрі соціальних служб (вул. Театральна, 10). Телефон “Гарячої лінії”: 0 800 307 305.
- Зателефонувавши на Лінію духовно-емоційної підтримки сестер-редемптористок УГКЦ: 0672431505.
- У Шпиталі імені митрополита Шептицького (вул. Озаркевича, 4) Телефони: (032) 235 22 66; (032) 235 22 69.
- –У Українському інституті психотерапії залежностей. Телефон: 380 98 082 5509.
- У Консультативному центрі кризових станів, психосоматичних розладів, депресій та узалежнень ‘illiotropion’ при Львівсько-Сокальській єпархії ПЦУ (вул. Ольги Басараб, 2, третій поверх). Кафедра психіатрії і психотерапії ФПДО ЛНМУ імені Данила Галицького. Телефон: (032) 275-21-11.
