25 Вересня 2022

“Золоті руки” світової хірургії – професор Тадеуш Островський

Related

Історія спортивного товариства «Сокіл» на Галичині

Спорт завжди був запорукою здорового способу життя. Тому спортивне...

Про популяризатора спорту на Львівщині Івана Боберського

Розвиток спорту в Україні мав свої особливості. Крім того,...

Розвиток фтизіатрії Львова в радянський період

В Інтернеті можна знайти інформацію, згідно з якою Галичина...

Історія розвитку спорту у Львові: перші товариства та види спорту

Спорт – це важливий компонент повсякденного життя людини, яка...

Про львівського футболіста Ростислава Поточняка

Футбол є  одним з найпопулярнішим видом спорту в світі...

Share

4 липня 1941 р. нацисти розстріляли у Львові понад 40 відомих науковців. Жертвою жахливого злочину став й відомий польський хірург Тадеуш Островський, пише ilvivyanyn.com.

Дитинство та навчання

Тадеуш народився 4 липня 1881 р. у Відні, в родині Антонія та Ельжбети Маулерів, що мали австрійське коріння. Батько хлопця був стоматологом, підтримав січневе повстання 1863 р. Дід Тадеуша працював цісарським почмейстером у Долині (Покуття).

Після закінчення гімназії у Варшаві, хлопець навчався у Варшавському університеті на медичному факультеті. Далі юнак продовжив навчання у Казанському університеті. Що спонукало молодого чоловіка перевестися до вказаного вишу – невідомо.  

У 1904 р. Островський брав участь у літніх курсах у Закопане, де студенти різних факультетів здійснювали культурний обмін, вели дискусії щодо історії Речі Посполитої. Одним з ініціаторів курсів був доктор права Мечислав Орлович, видатний діяч туристично-екскурсійної справи в Польщі. У 1906 р. Тадеуш отримав диплом й вирішив працювати при Львівському університеті, де зібралась велика кількість талановитих вчених.

  Альпінізм та служба в армії

Навчаючись у виші, Островський захопився альпінізмом. У 1903 р., в компанії своїх товаришів – Владислава Люстгартена та Чеслава Нейфельда, Тадеуш піднявся на гору Турнію (Татри). Молодики робили сходження без гідів та професійних альпіністів, надзвичайно ризикували.  Островський не полишив альпінізм й коли перебрався до Львова, був членом Академічного туристичного клубу, організовував експедиції до Татр та Альпів.

У 1907 р. він здужав дві вершини Татр – Шпитчастий Верх (2350 м) та Посредня Грань (2440 м). Підкоривши найбільші вершини Татр, Тадеуш перейшов у Альпи, підіймався на гори Мармолату, Монте Розу, Брайтхорн, а у 1910 р. з Яном Ярошинським, Вацлавом Крецьким та Антонієм Ойжинським здолали гору Бланк. Дивно, але медика зовсім не цікавили Карпати. Островський припинив активно займатись альпінізмом у 1910 р.

Ймовірно Тадеуш вирішив приділити основну увагу медицині. Він став асистентом відомого хірурга Людвіка Ридигера. Окрім того молодий лікар здобував кваліфікацію під час стажування у наукових установах Відня, Мюнхена, Парижа та Берліна. Островський приєднався до польського патріотичного Стрілецького товариства. З початком Першої світової, Тадеуша мобілізували до айстро-угорського війська й він дослужився до чину майора, отримавши величезний практичний досвід.

Островський під час служби у війську

Кар’єрне зростання

У 1917 р. Островський пройшов габілітацію у Львівському університеті за темою “O wpływie podwiązywania tętnicy płucznej i o jego znaczeniu leczniczym”. Через рік він одружився з Ядвігою з роду Щук. Цей шлюб для жінки був другим – її першим чоловіком був Станіслав Довнарович, з яким вони народили двох доньок. З початком українсько-польського протистояння, Тадеуш був одним з організаторів санітарної служби Польщі, опікувався пораненими. Один з шпиталів відкрили на вул.Св. Софії у Стрийському парку. Медик перебував у чині підполковника.

У 1920 р. помер Ридигер і хірургічну клініку очолив Хіларі Шрамм, а Островський став головним лікарем дитячої хірургічної лікарні Св. Софії. У 1923 р. Тадеуш отримав посаду доцента на медичному факультеті Львівського університету та почав викладати. У 1924 р. Тадеуш став завідувачем Хірургічного відділення Лікарні Загального профілю. У 1932 р. Шрамм вийшов на пенсію, й у 1934 р. Островський очолив Хірургічну лікарню при університеті. Ще у 1932 р. Тадеуш очолив кафедру хірургії університету, обирався навіть деканом медичного факультету.

Віртуоз хірургії

Професор Островський мав величезний практичний досвід, провів велику кількість хірургічних втручань. Виконані ним операції були геніальними. Він вдосконалив хірургічні методи лікування раку (гортані, молочних залоз), використовував операції Тальми-Драммонда (дренаж) у ході лікування цирозу печінки, оперував хворих з блукаючою ниркою, хворим жовчним міхуром.

Медик проводив досліди в експериментальній хірургії, на тваринах. У 1935 р. він спільно з доктором Віктором Броссом провели лобектомію – видалили хірургічним шляхом частину органу. У 1936 р. хірург провів операцію з видалення легені. Спільно з професором Владиславом Добжанецьким він розробляв методику лікування в урології, а з медиками Генриком Гіляровічем та Здіславом Вєлінським прагнули знайти передові методи анестезії черевної порожнини.

Островський тривалий час очолював Товариство Польських хірургів, був членом Міжнародного хірургічного (ISS/SIC) та урологічного товариств. Колеги медика стверджували, що він був справжнім віртуозом хірургії – проводив операції з філігранною точністю, що не призводило до ускладнень для пацієнтів.

Островський періодично виконував обов’язки декана медичного факультету Ягеллонського університету, був нагороджений Орденом “Відродження Польщі”. Тадеуш збирав предмети старовини, картини, книги, був знайомий з відомими колекціонерами. Професор володів віллою у Брюховичах та мав 5-кімнатну квартиру у Львові.

Тадеуш Островський

        Трагічна загибель

1 вересня 1939 р. грянула Друга світова. Островському довелось оперувати велику кількість поранених, не говорячи вже про планові операції. Робота проходила у вкрай важких умовах – артобстріли та бомбардування, проблеми з електроенергією та водопостачанням.  19 вересня 1939 р. у Загальній лікарні проходила нарада медпрацівників, на якій був присутнім й професор. Медики дискутували з приводу того, який варіант окупації для Львова буде кращим. Островський висловив думку, що німці перебувають на вищому культурному рівні ніж більшовики, однак їх політика щодо євреїв є неприйнятною.

Після того як Галичина увійшла до складу УРСР, Островський продовжував працювати на своїй посаді, однак вже при Львівському медінституті. Медперсонал лікарні приймав на роботу поляків, які втратили роботу (працювали обслуговуючим персоналом та лаборантами). Родина Тадеуша не зазнала репресій, а от родину його брата Казимира репресували до Казахстану, а сам Казимир помер у засланні.

Влітку 1940 р., на запрошення Всесоюзного комітету науки та вищої освіти СРСР, Островський та 17 інших професорів відвідали Москву. Таким чином комуністи прагнули показати, що польська інтелігенція прихильно ставиться до нової влади, йде культурний обмін. У грудні 1940 р. відбулись вибори до міської ради Львова. Островський поряд з професорами Якубом Парнасом, Яном Греком та іншими були обрані депутатами.

У червні 1941 р. до Львова увійшли німецькі війська. Островський не евакуювався з родиною. Історики стверджують, що нацисти розграбували колекцію творів мистецтва, якою володів професор. Не останню роль у пограбуванні відіграв голландець Пітер Ментен.

Ментен був одіозною особою у Речі Посполитій. Його брат був голландським консулом у Львові. Мінтен володів бізнесом, займався імпортом лісу, однак він став відомим серед громадськості тим, що був замішаний у численних махінаціях та шахрайських схемах, брав участь у судових процесах, однак завжди уникав відповідальності та не потрапляв за ґрати. Він був поціновувачем мистецтва, збирав картини та антикваріат, відвідував оселі заможних жителів міста, які мали коштовні речі. Влітку 1941 р. Ментен став перекладачем в Айнзацкоманді, займався вилученням предметів мистецтв.

Оскільки шахрай неодноразово бував в оселі Островського, він знав якими коштовностями володіє родина. 4 липня 1941 р. нацисти знищили Островського та його родину на Вулицьких пагорбах у Львові. Професор потрапив до списку діячів науки та культури, які, на думку нацистів, співпрацювали з радянською владою.

Пам’ятник на місці страти польських науковців

Після загибелі професора, Ментен за символічні кошти придбав його помешкання з усім майном. Майно, як і власність інших жертв шахрая, було вивезено. Після війни влада Польщі надала запит до Нідерландів з проханням екстрадиції злодія. У проханні було відмовлено. Більш того, шахрай намагався реалізувати награбоване майно на аукціонах. Помер Ментен у будинку для престарілих у 88-річному віці.

Пітер Ментен
.,.,.,.