30 Листопада 2022

Талановитий фізик з бойовим досвідом – Остап Парасюк

Related

Як діяв «Дівочий спортовий кружок» при львівській гімназії сестер Василіянок

У листопаді 1910 року Іван Боберський зініціював створення «Дівочого...

Де розмістити генератор: вимоги та поради

Якщо ви маєте генератор, то тимчасове відключення електрики у...

Як львівські хірурги врятували хлопця, який 3 роки не міг ковтати їжу

15-річний Данило з Чернівецької області мав рідкісну хворобу –...

Привіт із далеких галактик: як у Львові досліджували космос

У 1771 році в самому серці Львова відкрили астрономічну...

Share

Цей відомий український фізик був ветераном Другої світової війни, закінчив Львівський університет, став академіком УРСР. Він підготував п’ять докторів наук та кілька десятків кандидатів, був нагороджений багатьма відзнаками, пише ilvivyanyn.com. Мова йде про Остапа Парасюка.

    Перерване навчання

Остап Степанович народився 20 грудня 1921 р. у с.Білка на Львівщині, в пересічній родині. Хлопець розпочав навчання у Перемишлянській гімназії, згодом продовжив його у Львівському ліцеї, який закінчив у 1939 р. У січні 1940 р. Парасюк став студентом фізико-математичного факультету Львівського університету. Незважаючи на те, що у Європі вирувала Друга світова війна, а у Галичині проходили репресії організовані більшовиками, на факультеті викладали справжні “світила” математичних наук – С.Банах, А.Мазур та інші. Ще у шкільні роки Парасюк вивчав мови, вільно спілкувався польською та німецькою.

У червні 1941 р. нацисти окупували Львів і Парасюк вимушений був перервати навчання. Хлопець згадував, що головним завданням було вижити у цьому пеклі.     

Вправний солдат та перекладач

Остап Степанович зумів вціліти в окупації. У липні 1944 р. радянські війська витіснили німців із Львова. На територіях узятих під контроль Червоною Армією розпочалась мобілізація до війська. А оскільки Парасюк не співпрацював з окупантами, був призовного віку та не мав проблем із здоров’ям, його забрали до армії.

Так Парасюк у серпні 1944 р. опинився на фронті, у складі 989-го стрілецького полку 226-ї стрілецької дивізії (4-й Український фронт). Воював Остап Степанович звичайним рядовим. Якщо проаналізувати бойовий шлях Парасюка за документами Червоної Армії, то воював чоловік вправно, був сміливим. У вересні 1944 р., під час штурму однієї з висот, Парасюк знаходився у перших рядах атакуючих, особисто знищив двох бійців Вермахту. У жовтні 1944 р., в одному з боїв, Остап Степанович із снайперської  ґвинтівки вбив двох ворожих солдатів.

Командування 989-го стрілецького полку побачило те, що солдат чудово знає німецьку мову й з грудня 1944 р. Парасюк почав служити перекладачем. Він зумів опрацювати сотні німецьких трофейних документів, перекладав радіоперемовини між німецькими частинами. Більш того, Парасюк за допомогою радіопередавача перекладав для німецьких військовослужбовців повідомлення радянського командування, пропонував солдатам здаватись у полон й у деяких випадках це працювало. Якщо аналізувати документи, Парасюк своїми діями спонукав до здачі у полон десятки вояків.

Допит військовополоненого Вермахту

Парасюк також допитував військовополонених, перекладав документи знайдені при них. Хоробрий солдат виявив групу німецьких диверсантів, які під виглядом цивільних пробрались у розташування дивізії, планували влаштувати диверсії.  У травні 1945 р. Парасюк був нагороджений медаллю “За бойові заслуги”.  Вже у 1995 р. він отримав Орден Вітчизняної війни.

                              Продовження навчання

Парасюк міг продовжити службу в армії, стати чудовим перекладачем або зробити кар’єру у партійних чи силових органах, однак повернувся у фізику. Після закінчення війни Остап Степанович продовжив навчання в університеті (спеціальність – математична фізика), у 1947 р. отримав диплом з відзнакою. Після цього чоловік продовжив навчання в аспірантурі, докторантурі. У 1949–1966 рр. він працював в Інституті математики АН УРСР. У 1955 р. він став доктором наук, а у 1957 р. отримав посаду професора. Докторська дисертація фізика називалась “Теорія множення польових операторів”.

Паралельно з роботою у Львові, Парасюк працював й у Київському університеті. Нарешті у 1964 р. Остап Степанович став академіком АН УРСР. У 1966 р. Остап Степанович бере участь у створенні нової академічної установи – Інституту теоретичної фізики АН УРСР (ІТФ) і очолює в ньому відділ математичних методів у теоретичній фізиці.

        Наукові досягнення

Вчений зосередив основну увагу на дослідженнях в області квантової теорії поля і математичної фізики. Спільно з іншим радянським вченим Миколою Боголюбовим обґрунтував обчислювальну процедуру квантової теорії поля (досліджував процедуру множення причинних функцій, регуляризацію розбіжних інтегралів, аналітичне продовження узагальнених функцій у квантовій теорії поля), запропонував новий метод вивчення аналітичних властивостей амплітуди розсіяння. У 1949 р. він разом із Т.Майзлером та К.Рвачовою довели багатовимірну граничну теорему теорії ймовірності.

Остап Парасюк

Він розвинув і обґрунтував теорію віднімань нескінченностей у квантовій теорії поля, отримав повне вирішення проблеми регуляризації розбіжних інтегралів. Запропонував нову методику вивчення топологічних властивостей фейнманівських діаграм, дав узагальнення методу аналітичної регуляризації (метод Боголюбова – Парасюка – Хеппа), вивів теореми Редже про аналітичні та асимптотичні властивості амплітуди розсіювання з класичних теорем статечних рядів. Вчений отримав теорему аналогічну теоремі Тітчмарша, і застосував її до вирішення парних інтегральних рівнянь у класі узагальнених функцій. Виконав ряд робіт з теорії пружності, теорії пластичності, теорії динамічних систем, теорії ймовірностей, функціонального аналізу.

Микола Боголюбов

Парасюк та Боголюбов відзначились тим, що застосовували нестандартні підходи до розв’язання складних задач прикладної математики. У розробленiй ними теорiї множення узагальнених спецiальних функцiй вони довели важливi теореми, що визначили новий пiдхiд до проблеми побудови нелiнiйних операторiв у класi узагальнених функцiй. Парасюк з колегою винайшли метод регуляції, який увійшов у світову науку як R-операцiя Боголюбова – Парасюка. За допомогою теорiї R-операцiї вдалось одержати рекурсивнi формули для нормальних добуткiв i на їх основi значно спростити природу сингулярностей, що містяться у таких добутках

Парасюк запропонував новий метод розв’язування пружно-пластичних задач для пластинок з круговим отвором, який використовується математиками до багатьох пружно-пластичних задач механіки твердого тіла. В теорії динамічних систем учений визначив спектр потоку героциклів на поверхні від’ємної кривини і довів його ергодичність і змішування, встановив ергодичність геодезичного потоку на одному класі тривимірних многовидів змінної від’ємної кривини, довів багатовимірну локальну граничну теорему теорії ймовірності, яка широко застосовується в статистичній механіці. Наукові відкриття Парасюка та його колег дали можливість математично проводити обчислення квантових фізичних ефектів на основі теорії збурень.

              Педагогічна діяльність та нагороди

Остап Степанович викладав у Львівському та Київському університетах. У київському виші ім. Т.Шевченка він започаткував курс лекцій “Вступ до квантової теорії поля”. Парасюк підготував п’ять докторів наук та 20 кандидатів наук.

Остап Парасюк

За свою наукову діяльність Остап Степанович був нагороджений багатьма відзнаками, медалями. Серед нагород – два Ордени Трудового Червоного Прапора (1971 та 1981 рр.). У 1982 р. він здобув премію ім. М.Крилова а у 1996 р. Премію ім. М.Боголюбова. Не стало видатного фізика 22 листопада 2007 р. Остап Степанович, безумовно, став одним з найвідоміших фізиків Львівського університету.

.,.,.,.