5 Лютого 2023

Розвиток гімнастики у Львові, або як Оксана Суховерська виховувала культ тіла серед жінок

Related

Він знав як лікувати “легеневе серце” та туберкульоз – професор Володимир Фрайт

Цьому видатному медику вдалось пережити пекло Другої світової, здобути...

Видатний львівський стоматолог – Іван Готь

У 1992 р. кафедру стоматології Львівського медичного університету очолив...

Йога для початківців у Львові: який різновид йоги для себе обрати?

Йога - це не просто фізкультура для загального розвитку,...

Борис Білинський – один з провідних онкологів України

Щороку в Україні діагностують понад 200 тис. випадків онкології....

Як у Львові врятували новонародженого хлопчика з рідкісною патологією

Львівські лікарі врятували маленького Максима з вродженим захворюванням –...

Share

Оксана Суховерська (дівоче прізвище – Федів) – фахівчиня українського тіловиховання, теоретик і практик гімнастичного руху Галичини, учителька жіночої гімнастики та ритміки. Про її життєвий та професійний шлях та про те, як розвивався гімнастичний рух у Львові, далі на ilvivyanyn.com.

Провідниця жіночої ритміки й гімнастики

Оксана народилася в селі Зашків, що на Львівщині. У 1910–14 роках навчалася фізичного виховання у Львівському університеті, паралельно опановувала гру на фортепіано у приватного вчителя та здобувала освіту в польській школі ритміки. Серед вчителів Оксани був відомий фундатор українського спорту Іван Боберський. Потім жінка підвищувала свою майстерність у Відні, Берліні та Празі.

У 1915 році почала педагогічну діяльність у львівській середній школі імені Грінченка та в семінарії сестер Василіянок. З 1921 року й до початку Другої світової війни навчала гімнастики в гімназіях сестер Василіянок і товариства «Рідна Школа». Крім того, вела уроки ритмічної гімнастики в позашкільний час.

Членкині спортивного клубу та ІІ-го пластового куреня ім. М. Борецької при гімназії сестер Василіянок. Львів, кінець 1920-х років. Фото з приватного архіву Степана Гайдучка

Коли у 1930 році заборонили скаутську організацію «Пласт», Оксана створила спортивний гурток. Вона весь час дбала про розвиток фізичного виховання у Львові: ініціювала спортивні змагання, прогульки, туристичні мандрівки, щороку організовувала виступи учениць гімназії на площі «Сокола-Батька». Згодом відкрила власну школу ритмічної гімнастики.

З вересня 1944 року по жовтень 1958-го навчала ритміки в музичній школі при Львівській консерваторії. Крім того, керувала львівським танцювальним колективом, заняття якого проводилися в Будинку народної творчості.

Праці Суховерської та погляди на жіночий культ тіла

Фахівчиня постійно узагальнювала свій досвід у теоретико-методичних працях про фізичне виховання. У 1924 році вона видала підручник про забави й гри з мелодіями, де описала 34 дитячі ігри зі схемами та поясненнями. Оксана вчила, як поєднувати гімнастичні рухи з народною піснею. Багато писала й про роль жінки у фізичному вихованні.

Зокрема, стала відомою її праця «Жіночий світ і культ тіла», яку опублікували в альманасі «Жіноча доля» у 1927 році. У ній педагогиня написала, що бажання зміцнити здоров’я гімнастичними вправами прийшло до нас від греків і римлян.

За переконаннями Суховерської, фундаментом будь-якої суспільної освіти має бути саме тілесне виховання, адже духово й тілесно здорова людина – скарб народу, вона здатна захищати і розбудувати державу.

Щодо ролі самої жінки, то авторка вважала, що жінки повинні бути жрицями ідеї тілесного здоров’я і краси, оскільки від духової і тілесної міцності жінки залежать наступні покоління. Суховерська закликала тогочасне жіноцтво пильно дбати про своє тіло, щоби належно підготувати себе до культурної та громадської діяльності, а також могти виносити здорових дітей.

Вона звертала увагу жінок на те, що тіло треба плекати не лише задля здоров’я, але й через те, що від фізичного розвитку залежить і розвиток духовний. Однак тілесне, на її думку, не мало переважати над духовним, бо тоді зупиняється розвиток народу. Водночас надмір лише духовного також шкодить, бо тоді занедбується виховання фізичне, що негативно впливає на людську життєздатність.  

Фахівчиня часто приводила в приклад наших предків, які жили на лоні природи й працювали на свіжому повітрі, були кремезними й рідко хворіли. Тому часу вона протиставляла цивілізаційний світ, зосереджений лише на матеріальному, де звиродніються тілесні й духовні сили, популяризується неприродне, нездорове життя, що виснажує нерви і знищує людські тіла.

Оксана, будучи прихильницею жіночої краси, водночас виступала проти нездорового гоніння за модою. Обтислий (тобто щільний) одяг, писала вона, шкодить жінкам більше, ніж війни, голод і хвороби. Не була Суховерська прихильницею і високих підборів. Її щирим бажанням було, аби жінки захотіли бути здоровими настільки, як хочуть бути гарними й багатими.

Померла Суховерська у 1977 році у Львові у віці 85 років, зробивши величезний внесок у розвиток жіночого тіловиховання, гімнастики й ритміки.

.,.,.,.