6 Грудня 2022

Привіт із далеких галактик: як у Львові досліджували космос

Related

Спорт, концтабір і базар: чим унікальний львівський стадіон «Торпедо»

У місцевості Клепарів, на вулиці Золотій, розташований багатофункціональний стадіон...

Що таке поцілка, або перші стрілецькі змагання у Львові

Напередодні Першої світової війни у Львові активно розвивалися різні...

Розвиток гімнастики у Львові, або як Оксана Суховерська виховувала культ тіла серед жінок

Оксана Суховерська (дівоче прізвище – Федів) – фахівчиня українського...

Лижний спорт старого Львова

Важко уявити львів’янина, який спускається на лижах по одному...

Як діяв «Дівочий спортовий кружок» при львівській гімназії сестер Василіянок

У листопаді 1910 року Іван Боберський зініціював створення «Дівочого...

Share

У 1771 році в самому серці Львова відкрили астрономічну обсерваторію. Тоді й почалося наукове дослідження Всесвіту в цьому місті. Про те, як тут вивчали космічні об’єкти в різні часи, читайте далі на ilvivyanyn.com.

Починали з прогнозів та гороскопів

Люди цікавилися небесними явищами ще до створення астрономічних обсерваторій. Не володіючи науковими методами, вони створювали гороскопи та астрологічні прогнози. У середньовічних містах жителі надавали небесним світилам сакрального значення, вірили, що вони прямо впливають на земне життя. Не був винятком і Львів.

В астрології відоме ім’я Мішеля де Нострдама (відомого як Нострадамус). Цей французький астролог у ХVI столітті зробив передбачення на понад 2000 років вперед. Однак у Мішеля був попередник із Галичини – Юрій Дрогобич (Котермак). Він ще наприкінці XV століття написав дисертацію про зоряне небо.

Юрій Дрогобич (Котермак)

Тож Дрогобич – не лише відомий астроном, а й астролог. Він здійснював астрологічні передбачення, прогнозував погоду та сонячні затемнення. У той час усі хотіли знати про погоду, оскільки від неї залежав врожай. А щодо затемнення, то воно вважалося провісником якихось лих. Як можна було очікувати, прогнози часто виявлялися хибними, однак попри це, їх продовжували робити протягом багатьох століть, оскільки не було наукової альтернативи.

Заснування львівської обсерваторії

Львівську обсерваторію відкрили в 1771 році єзуїти біля свого костелу. Єзуїтський колегіум отримав від міста дозвіл на встановлення на місці старої хвіртки обсерваторії. Місто погодилося, але була умова, що якщо ця обсерваторія буде потрібна для навчальних цілей, її мають віддати магістрату. На виконання робіт дали один місяць. За цей час єзуїти облаштувати прилеглу територію, розробили проєкт, розмістили на хвіртці герби Львова.

Збудували  двоповерхову восьмикутну вежу з плоским дахом на міських мурах, обсерваторія була таким собі входом до Львова (де виїзд з площі Підкови на проспект Свободи). Її збудували на рівні тогочасних європейських обсерваторій, а вивчали там небесні об’єкти на рівні берлінських, вільнюських чи віденських колег. Для належної підготовки астрономів у Львівському університеті створили спеціальний курс.

Львівську обсерваторію відкрили в час, коли стався тріумф класичної механіки і всі провідні світові науковці вивчали рух небесних тіл, керуючись законами Ньютона та принципом відносності Галілео Галілея.

В обсерваторії спостерігали за сонячним затемненням 1764 року. Потім результати спостережень опублікували в астрономічних ефемеридах, протоколах та спеціальних збірниках. Тоді це було вагоме досягнення.

У 1772 році Галичину приєднали до Австрії, а вже у 1773-му австрійці заборонили орден єзуїтів, а саму обсерваторію передали у власність Львова. Тоді з’явилася потреба у створенні карт Галичини і Волині, тож допомогти попросили місцевих астрономів. Директором обсерваторії уряд призначив австрійського астронома Йозефа Лісґаніґа, він перевіз до Львова з Відня свої інструменти для геодезичних вимірювань. Саме Йозеф із соратниками створив перші карти Галичини та Волині.

Згодом австрійська влада реформувала Львівський університет, після чого астрономію віднесли до розділу фізики. Професори, що навчали фізики, почали створювати лекції з астрономії. Наприклад, фізику та астрономію викладав Франц Гюсман. У 1784 році університет реформували ще радикальніше, він став майже повністю німецьким університетом імені Франца-Йозефа ІІ.

Однак обсерваторія на цьому місці довго не проіснувала. У 1784 році почали говорити про потребу спорудження нової будівлі, оскільки існуючу прикривала вежа костелу єзуїтів, а карети, що проїжджали повз неї, створювали дрижання інструментів та заважали проведенню досліджень. Тож стару будівлю знесли, однак нову ще тоді не збудували. Майже 100 років Львів був без обсерваторії.

Відродження досліджень

Відродили астрономічні дослідження аж у 1871 році, коли у Львівській політехніці створили кафедру геодезії та сферичної астрономії (найпершу в Україні), а згодом, у 1877 році, у її складі відкрили й обсерваторію – другу в історії Львова. З часом ця кафедра стала Інститутом геодезії.

Обсерваторія Львівської політехніки

У 1897 році дозвіл на відкриття астрономічної кафедри та відновлення на новому місці колишньої обсерваторії отримав і Львівський університет. Обсерваторію розмістили на даху корпусу кафедри, що на вулиці Кирила і Мефодія, 8 (потім у тому корпусі розмістився фізичний факультет). Директором обсерваторії став Марцін Ернст, він розвинув інструментарій установи, зокрема, купив телескоп Мерца-Зендтнера.

Телескоп-рефрактор Мерца-Зендтнера, придбаний М. Ернстом. Біля телескопа Володимир Степанов

У 1930 році Марцін Ернст помер. Через два роки на посаду директора запросили польського астронома Еугеніуша Рибку. У той же час на даху спорудили три павільйони для телескопів.

У часи Другої світової війни обсерваторію змогли зберегти. Про це свідчать збережені результати проведених досліджень та астрономічні фотопластинки з клаптиками зоряного неба. Завдяки Евгеніушу Рибці зберегли майже весь інструментарій. Тоді німецька влада зобов’язала астрономів спакувати все приладдя і вивезти його до Німеччини. Астрономи все спакували, але до Німеччини вивезли хіба що «на папері», насправді ж заховали приладдя в університетських підвалах. Німці відступали й тому не встигли перевірити.

А от обсерваторію Львівської політехніки розгромили фашисти приблизно в 1941 році. Тоді загарбники провели масові вбивства польської інтелігенції у Львові. Зокрема, вбили приблизно 45 вчених і викладачів переважно Львівського університету, а ще членів їхніх сімей. Після приходу радянських військ обсерваторію не відновили.

Після закінчення війни до Львова за направленнями почали з’їжджатися випускники університетів та науковці з інших міст СРСР, оскільки представники польського походження були розстріляні, а ті, що вижили, виїхали до Польщі. Обсерваторію Львівського університету очолив Олександр Сирокомський, а після нього – Володимир Степанов. Степанов почав досліджувати Сонце, а ще створив перший у СРСР сонячний телескоп, в якого спектограф із подвійним відбиванням. Обсерваторія стала офіційно науковою установою університету.

Металеві павільйони на даховому майданчику львівської обсерваторії

Після запуску СРСР першого штучного супутника Землі у 1957 році при львівській обсерваторії створили станцію спостереження за штучними супутниками. Цей напрям очолив астроном із Черкаської області Олександр Логвиненко.

Наприкінці 1950-х відкрили заміську станцію у Брюховичах для спостереження за Сонцем, зорями та штучними супутниками.

Дослідження у ХХІ столітті

На початку ХХІ століття астрономи продовжили спостерігати за супутниками, але вже за допомогою нових приладів. Крім того, активно взяли участь в програмах, які мали на меті визначити параметри обертання Землі, її космічної безпеки тощо.

Крім того, науковці отримали можливість використовувати дані астрофізичних спостережень, які здобули на телескопах різних країн, а ще отримали доступ до відкритих світових баз даних. Що цікаво, з телескопу обсерваторії, яка так і залишилася на вулиці Кирила і Мефодія, можна побачити Місяць, зорі та їхні скупчення, туманності, Венеру і навіть Сатурн.

.,.,.,.