У липні 1944 р. окрім масштабної наступальної операції у Білорусі, радянські війська розпочали масштабний наступ й на Західній Україні. Радянські дивізії просувались до Львова. Однак перш ніж досягти міста, їм довелось ламати опір німецьких підрозділів, які займали оборону у Брод. Більше на сайті ilvivyanyn.
Трофейні танки
Станом на 20 липня 1944 р. східніше Львова, у Брод для німецьких військ склалась небезпечна ситуація. В оточення потрапив 13-й армійський корпус генерала піхоти Артура Хауффе. Генерал отримав наказ прориватись з оточення у південному напрямку. Одночасно з тим німці планували наносити деблокуючі удари ззовні, аби полегшити становище оточених.
Підрозділи корпусної групи “С” генерал-лейтенанта Вольфганга Ланге повинні були наступати в напрямку Білий Камінь – Почапи – Княже. На правому фланзі корпусної групи “С” діяла 183-а дивізійна группа. Німці перерізали дорогу Золочів – Красне, наблизилися до р. Золочівка. Згідно радянських документів, удар 183-ї групи підтримували танки 8-й танкової дивізії Вермахту та самохідки 249-ї бригади штурмових гармат. На озброєнні останньої був також взвод трофейних радянських танків Т-34.
Німецький удар припав на частини кінно-механізованої групи генерал-лейтенанта Сергія Соколова – 31-й танковий корпус генерал-майора Василя Григорьєва. У складі корпуса перебували 100-а танкова бригада (100-а тбр) полковника Ісаї Михайлова та 51-й окремий мотоциклетний полк(51-й омцп) майора Олексія Дементьєва. Останній мав на озброєнні 10 танків Т-34-85, 18 бронемашин, 216 мотоциклів та частини підсилення.
Ось ці частини викликають найбільше зацікавлення – у їх складі була рота важких німецьких танків у складі 4-х “тигрів” і двох “пантер”.
Бої 20 липня
Підрозділи 31-го танкового корпусу наближались до Буська, маючи завдання змінити частини 3-ї гвардійської танкової армії, що перебували в обороні. Наблизившись до Почап, розвідка 100-ї тбр доповіла, що у почапів дорога заблокована ворогом і радянські війська зайняли оборону фронтом на північ і північний схід. В обороні знаходились 1-й та 3-й танкові батальйони (16 Т-34) при підтримці двох рот автоматників. Танки були замасковані. 2-й танковий батальйон через болотисту місцевість вимушений був здійснювати обхідний марш і відстав від основних сил бригади.
Тим часом німці перерізали дорогу Дембина – Хильчице, і два танкові батальйони фактично опинились в оточенні. 2-й танковий батальйон не зміг прорватись до основних сил бригади, зайняв оборону північно-західніше Золочева.
Радянським бійцям певний час вдавалось утримувати оборону, винищувати техніку та живу силу ворога. Екіпаж старшого сержанта Дениса Кирилова записав на свій рахунок танк, 5 машин та три вогневі точки ворога. Курйоз трапився з екіпажем старшого сержанта Івана Мазуріна. Німецькі піхотинці підібрались впритул до танка та кинули у відчинений люк гранату. Мазурін зміг власноруч викинути її назовні та своїми діями врятував екіпаж.
Невідомо як би склалась доля двох танкових батальйонів, якби не 5-й омцп, який пробився до Почапів з княжого та зайняв оборону на південно-східних околицях Почапів. Радянським солдатам вдалось відбити кілька атак. Цікаво, що у документах 2-го танкового батальйону вказано, що було знищено один Pz.III, ще три танки вказаного типу підбито (підбито також два бронетранспортери). Можливо помилково за танки даного типу прийняли самохідки.
Бої 21 липня
На наступний день бої в районі Почапів розгорілись з новою силою. За даними радянської сторони, ворог провів 6 контратак. Згідно документації 51-го омцп, проти радянських підрозділів ворог кинув до полку піхоти і до 17 танків, включаючи 5-7 “тигрів”. За підрахунками радянської сторони, лише 51-й омцп знищив до 600 бійців ворога (явно завищені результати), два “тигри”, три самохідні гармати та два бронетранспортери. Можливо левова частка німецької бронетехніки була знищена саме бійцями взводу важких трофейних танків. Мотоциклетний полк втратив 6 танків, 125 осіб убитими та пораненими.
Становище радянських частин погіршилось – в полудень до Почапів наблизились частини 13-го армійського корпусу, а до Хильчиць – підрозділи 217-ї дивізійної групи. Частини 100-ї тбр та 51-го омцп вимушені були відступати до Княжого. В боях з німецькими військами, протягом 20-21 липня, підрозділи 100-ї тбр та 51-го омцп втратили 13 танків. Немає інформації, щодо втрат трофейної бронетехніки.
21 липня підрозділи Червоної Армії розпочали бої на околицях Львова. Наступ радянських військ продовжувався.
