4 Жовтня 2022

Повоєнні пам’ятники Львова, яких ми більше не побачимо

Related

Цікаві факти про музей «Дім Франка» у Львові

Дім Франка – це меморіальний музей у Львові, який...

Альтернатива опікунству та сімейним будинкам

На превеликий жаль, далеко не всі сироти мають змогу...

Спалах дифтерії на Львівщині: що треба знати

У 2008 році у Львівській області зареєстрували 11 випадків...

Як у Львові лікують пацієнтів зі СМА

Віднедавна на Львівщині почали лікувати пацієнтів зі спінальною м’язовою...

Розвиток шахів у Львові

Василь Іванчук, Йосип Дорфман, Степан Попіль. Це не архітектори,...

Share

Повоєнні часи принесли Львову чимало змін – радянська влада намагалася перетворити місто у типове “совкове” буквально у всіх проявах. Змінювалися назви вулиць, площ, подекуди у місті постали типові радянські пам’ятники, пише сайт ilvivyanyn.com.  

Наслідки діяльності “совєтів” в українських містах вже за часів незалежності взялися активно викорінювати, тож тепер у Львові не побачити чимало скульптур тих часів. Якими були повоєнні пам’ятники Львова і куди вони зникли – читайте у матеріалі нижче. 

Пам’ятник Ярославові Галану 

Львів’янам добре відома сучасна площа Євгена Петрушевича. Свого часу вона носила іншу назву, цілком прорадянську, і була відомою, зокрема, завдяки тому, що тут височіла скульптура радянського письменника-комуніста Ярослава Галана. Тоді ж, у 1972-му році цю площу було перейменовано іменем цього письменника. 

Пам’ятник було зведено за проєктом скульпторів Олександра Пилєва та Валентина Усова. 

Ярослав Галан – один з ключових персонажів радянської пропаганди тих часів. Його смерть у 1949-му році радянська влада інструменталізувала для того, щоб продовжувати боротьбу проти Української греко-католицької церкви та українського націоналістичного руху.  

Звісно ж, зі здобуттям незалежності цей пам’ятник швидко прибрали з львівської площі. Саму ж площу перейменували у площу імені Євгена Петрушевича, а поруч встановили камінь із зображенням тризуба та написом про те, що тут буде споруджено пам’ятник ЗУНР та Галицькій армії. 

Пам’ятний знак “Борцям за Владу Рад” 

1980-го року у Львові з’явився ще один радянський пам’ятник. Площа Народної Гвардії імені Івана Франка, утворена на перетині вулиць Театральної та Народної Гвардії, “збагатилася” пам’ятним знаком “Борцям за Владу Рад”. Автором пам’ятника став відомий львівський скульптор Йосип Садовський – голова Спілки художників. 

Цікаво, що в 1930-х роках на цьому ж місці стояв пам’ятник гетьману Станіславу Яблоновському – одному з найвизначніших польських полководців.  

Пам’ятник знак “Борцям за Владу Рад”, вочевидь, не надто припав до душі львів’янам – його назвали “цирозною печінкою” (такий же недовговічний). За формою цей пам’ятний знак також нагадував чимось цей орган. 

Пам’ятник демонтували в перші роки незалежності України. Детальної інформації про те, як його демонтували і куди подівся пам’ятний знак, на жаль, немає. Відомо достеменно тільки те, що згодом на його місці з’явився кіоск з цигарками та напоями. Його теж невдовзі демонтували.  

Пам’ятник Миколі Кузнєцову 

У 1962-му році на площі біля Стрийського парку з’явився черговий радянський пам’ятник, присвячений Миколі Кузнєцову – російському розвіднику Другої світової війни, який вважався героєм союзу. На лівому боці постаменту викарбували слова з листа Кузнєцова до рідних, справа постаменту – уривок з “Пісні про сокола” Максима Горького. 

Герой для совєтів, однак терорист для інших, – так можна охарактеризувати розвідника, якого вшанували у повоєнному Львові. Відомо про його вбивства посадових німецьких осіб у Львові у 1944-му році, коли Кузнєцов вигукнув при цьому: “Слава Україні!”, кинувши тінь на УПА. Розлючені німці жорстоко помстилися українським заручникам за смерть своїх і розстріляли їх. 

Цікавий факт: пам’ятник Миколі Кузнєцову – єдиний, який у дев’яностих роках Росія забрала до себе, у місто Талицю Свердловської області. Могила ж самого терориста Кузнєцова так і залишається у Львові, на Пагорбі Слави. 

Повоєнний Ленін у Львові 

Друга світова війна кардинально змінила ідейну та політичну спрямованість львівських пам’ятників. Влада була вже іншою, тож у січні 1952-го року у Львові відбувся мітинг, присвячений відкриттю пам’ятника Володимирові Леніну. Монумент вирішили спорудити прямо перед входом до головної архітектурної пам’ятки міста – оперного театру. 

Не дивно, що автором проєкту скульптури став московський архітектор Меркуров. Радянському скульптору доручили розробити проєкт пам’ятника “вождю пролетаріату” у Львові ще перед початком Другої світової війни, однак встановили його тільки після завершення війни, аж через 11 років. На відкритті пам’ятника радянському вождю були присутні близько 100 тисяч львів’ян! 

Майже сорок років простояв пам’ятник Леніну у Львові і у вересні 1990-го року його нарешті демонтували. Після демонтажу скульптури її бронзову частину вирішили розплавити, використавши цю бронзу для спорудження в нашому місті пам’ятника Жертвам комуністичних злочинів. 

Зірка з Марсового поля 

Ще один повоєнний пам’ятник у нашому місті – скандальна зірка з Марсового поля у Львові, яка багато років не давала спокою українським активістам. Це – збільшена копія радянського ордену за участь у Другій світовій війні.  

Тривалий час саме сюди у Львові приносили квіти на 9-те травня, однак зі стартом декомунізації прихильність до ордену на полі зникла. У 2019-му році його навіть обкидали яйцями! 

Варто зазначити, що саме Марсове поле у Львові раніше було частиною австрійського військового кладовища. Згодом його ліквідували і створили на цьому місці кладовище для радянських воїнів, – так хотіли наголосити на тому, що місто радянське. 

У 2021-му році скандальний пам’ятний знак з Марсового поля нарешті демонтували і помістили до місцевого музею “Територія Терору” як символ тоталітарного режиму. 

Монумент Бойової слави радянських Збройних сил 

Наостанок згадаємо про монумент Бойової слави радянських Збройних сил, який з’явився у Львові у 1970-му році у горішній частині Парку культури та відпочинку. Досить великий монумент складався з алегоричних скульптур радянського воїна та “батьківщини-матері”.  

Тривалий час місцеві активісти боролися за знищення пам’ятника і таки домоглися свого – з 2018-го року розпочався демонтаж радянської скульптури. Демонтували алегоричні скульптури, радянську зірку, які також перемістили до музею “Територія Терору”. Тепер їх можна побачити тільки там.

.,.,.,.