Микола Кравців – генерал-майор армії США, командир різних армійських рівнів – від взводу до дивізії, радник із питань оборони ВРУ тощо. Його ідеї та новаторства докорінно змінили структуру й доктрину армії США, реформували військо, яке тоді оговтувалася після війни у В’єтнамі. Докладніше про життєвий і професійний шлях видатного львів’янина далі на ilvivyanyn.com.
Дитинство й еміграція
Микола Стефан Гордій Кравців народився 28 листопада 1935 року у Львові. Батько Богдан був журналістом, поетом і пластуном, який очолював у місті групи протестувальників-націоналістів. Сина виховав у такому ж патріотичному дусі.
Після початку Другої світової війни сім’я переїхала до Німеччини, де Микола пройшов у скаутській організації «Пласт» усю виховальну програму. У 1947-му у віці 12 років хлопець долучився до Ювілейної Міжкрайової Пластової Зустрічі в німецькій громаді Міттенвальд, що в Баварії.
У 1949-му сім’я емігрувала до США. Юнак зростав у українсько-американській громаді Філадельфії, продовжував брати участь у «Пласті» та навчався у Військовому інституті Бордентауна, який розташовувався в місті Бродентаун (штат Нью-Джерсі) у 1881–1972 роках. Влітку 1954 року Микола став бунчужним табору «Маківка», що прославився як один із найкращих за історію «Пласту».
У 1955 році Кравців вступив до Військової академії США, що в місті Вест-Пойнті (штат Нью-Йорк), куди потрапити було зовсім непросто: потрібна рекомендація сенатора або конгресмена, але батько зумів її дістати.
Микола приєднався до футбольної команди закладу й навіть став її лідером, а на останньому курсі – командиром полку кадетів. Паралельно, отримавши дозвіл, продовжував пластувати, наприклад, усе літо 1957-го пробув у пластових таборах.
Початок кар’єри
Кравців один із перших поїхав воювати проти комуністів у В’єтнамі (війна між Північним і Південним В’єтнамом тривала в 1955–1975 роках), де відслужив два терміни й отримав серйозне поранення. Перебуваючи в джунглях, Микола винайшов вдосконалений броньовий захист для наземного транспорту, а також долучився до створення нової тактики для боротьби з ворогом.
У 1972 році Кравців поїхав до Ізраїлю як головний опердиректор ООН, щоби стежити за перемир’ям на сирійському кордоні. У період між командуванням армійськими відділами США львів’янин працював науковим співробітником в Інституті Гувера з питань війни, революції та миру – американського аналітичного центру в Стенфордському університеті (Каліфорнія).
Крім того, він навчався в найвищій офіцерській школі армії США, морській школі Генштабу, пройшов партизанський і парашутний вишколи. Служив львів’янин і в армійському штабі США в Європі.
Легендарне реформування
Після року роботи в Інституті Гувера талановитого офіцера призначили директором із концепцій та доктрин у галузі бойового розвитку в Командуванні навчання та доктрин армії США (TRADOC) – важливого командування американської армії зі штаб-квартирою в місті Форт-Юстісі (штат Вірджинія), що контролює підготовку армійських сил і розробляє військову доктрину. TRADOC підпорядковані школи й центри, де навчають солдатів, цивільних і військових лідерів.
Обіймаючи цю посаду, Кравців створив основоположну роботу, яка змінила спосіб ведення бою, організацію та навчання американської армії. Перебудова американського війська тривала десять років – у 1972–1982-х. Ідея реформування виникла на кінцевому етапі В’єтнамської війни, коли деморалізація спостерігалася майже у всіх воюючих частинах: погіршилася дисципліна, збільшилася залежність від алкоголю і, що найнебезпечніше, втратилася довіра між керівництвом і солдатами. В основі перебудови – індивідуальність кожного бійця, різка зміна взаємин між командирами й підлеглими.
Кравців також висунув пропозицію, яку розглянуло вище керівництво, – створити на 10 років уперед окрему програму для кожної з дивізій. У програмі з’ясовувалися питання комплектування, оснащення війська, стратегії і тактики бойових дій.
Ідеї українця вплинули на перемогу під час вторгнення США в Панаму (країну в Центральній Америці) у грудні 1989 – січні 1990 років із метою усунення військової диктатури лідера країни та генерала Мануеля Нор’єги.
Також концепція львів’янина позитивно вплинула на перемогу під час операції Багатонаціональних коаліційних сил на чолі зі США під назвою «Буря в пустелі», що проводилася в січні–лютому 1991 року і була складовою частиною війни в Перській затоці. Операція мала на меті вигнати Ірак з окупованої ним сусідньої держави Кувейт.
Важливий вплив реформи Миколи мали й на операцію «Свобода Іраку», яку провели в березні–травні 2003 року США та міжнародна коаліція під час війни в Іраку, що мала на меті повалення режиму іракського диктатора Саддама Хусейна.
Подальші здобутки
У 1979 році полковник Кравців приїхав до Німеччини, аби два роки командувати 1-ю бригадою 3-ї танкової дивізії. У 1982 році його призначили до штабу армії США, а згодом – військовим помічником заступника міністра оборони.
У 1984 році львів’янина підвищили до генерала бригади. У 1984 році він приїхав до Німеччини як помічник командира 3-ї піхотної дивізії, а згодом став виконавчим офіцером Верховного головнокомандувача Об’єднаних сил НАТО в Європі. У 1987–1989 роках командував 3-ю дивізією армії США, яка під час Другої світової війни була єдиною військовою частиною США, що боролася в Європі на всіх західних фронтах.
З 1989 року працював директором політики НАТО в Офісі міністра оборони, поки не подав у відставку в липні 1990-го.
Реорганізація української армії
Микола Кравців прославляв Україну по всьому світові, а в 1992 році приїхав на Батьківщину, аби допомогти реформувати українську армію, допомогти встановити політичну свободу й ринкову економіку. Отримавши схвалення від американського уряду, він допоміг українцям створити некомерційний неурядовий політологічний інститут. Українською Кравців говорив вільно.
Упродовж року Микола працював над реорганізацією, освітою та реструктуризацією українських вояків за західним зразком. З 1993 року, обіймаючи посаду консультанта міністра оборони з питань України, а згодом і старшого військового представника міністра оборони в Україні, Кравців певною мірою відповідав за перетворення ЗСУ з комуністичної армії на таку, що керується демократичними принципами.
Він відіграв важливу роль у створенні програм для навчання українських офіцерів у США, активно сприяв питанням розвитку двостороннього військового співробітництва України і США. Вплинув Кравців і на те, що під час Помаранчевої революції українська армія утрималася від розгону демонстрантів-прихильників Віктора Ющенка. Однак основну його рекомендацію взяли до уваги вже після 2014 року – упорядкувати й перейменувати військові частини, використовуючи козацькі традиції.
Помер генерал-майор у відставці 29 вересня 2021 року у військовому посту Форт-Бельвуар, що у Вірджинії. Йому було 85 років. Серед його численних нагород і відзнак – «Срібна Зірка», 4 медалі «Бронзова зірка», «Пурпурове серце», 8 «Повітряних медалей», медалі «За видатну службу» та «За відмінну службу» тощо.
