Історики спорту та краєзнавці проводячи перелік найвизначніших спортсменів Львівщини, згадують про легкоатлета Юрія Кутенка. Цей спортсмен пройшов складний життєвий шлях, який лише його загартував, пише ilvivyanyn.com.
Вкрадене дитинство
Юрій Костянтинович народився 8 червня 1932 р. у Фастові на Київщині. Хлопчика очікувало важке дитинство, якого його просто позбавили. Дід Юрія був селянином, мав коня та дві корови, утримував аж 16 дітей! В роки колективізації чоловік рішуче відмовлявся вступати до колгоспу, за що його таврували “куркулем”, відправили до Сибіру.
Батько Юрія після цього покинув рідне місто та перебрався на Донбас, де працював та паралельно здобував освіту, перед німецько-радянською війною очолив один з військових заводів. У 1941 р. померла матір Юрія (хворіла на цукровий діабет), а оскільки батько став бійцем партизанського загону, Юрій Костянтинович виховувався у далекої родички на Луганщині.
Юрія загартувала вулиця – футбол, бійки, намагання здобути лідерство серед однолітків. Хлопець ріс фізично розвинутим, витривалим. Після війни Юрія спіткало нове горе – його батька, який займався відновленням зруйнованих споруд, звинуватили за “статтею 58” (контрреволюційна діяльність) та засудили. Ця подія позначилась й на біографії сина – в ній з’явилася помітка “син ворога народу”.
Після школи, Кутенко вступив до Луганського технікуму фізичної культури, де активно займався ігровими видами спорту та легкою атлетикою. Знайомі атлета зазначали, що він міг робити настільки потужні передачі у гандболі, що міг нокаутувати м’ячем опонента. Юрій переміг на обласних змаганнях з багатоборств, що проходили за програмою комплексу ГПО (“Готовий до праці та оборони”).
Перші кроки у спорті
У 1950 р. Юрій Костянтинович побував у Львові, оскільки був учасником першості УРСР серед юнаків з ГПО. На цих змаганнях молодого спортсмена, який домінував серед колег, запримітив завкафедрою легкої атлетики Львівського інституту фізичної культури Дмитро Оббаріус. Він вмовив ректора зарахувати Кутенка до вишу без атестату про середню освіту. Більш того, атлет отримав гуртожиток та стипендію.
У 1951 р. Кутенко виступив на чемпіонаті УРСР з десятиборства, що проходив у Києві. І хоча виступ спортсмена був далеким від блискучого (фінішував 24-м), він завзято працював над собою, під керівництвом досвідчених тренерів. Оббаріус розробив методику тренування спортсменів у лісі – атлети метали снаряди, кидали каміння, підтягувалися на гілках, стрибали через рівчаки, бігали угору і вниз. Природа давала спортсменам моральний відпочинок, на відміну від стадіону.
До нових висот
Львівський атлет став чемпіоном УРСР на змаганнях 1953 р., набрав 6705 очок, здобув у цьому ж році срібло на чемпіонат Європи. Дуже добре Кутенко виступив на чемпіонаті Союзу з багатоборства, що проходив у листопаді 1953 р. у Ашхабаді. Спортсмени виступали на слизьких доріжках, за температури повітря + 4 градуси. Юрій Костянтинович посів друге місце, однак побив особистий рекорд – набрав 6713 очок.
У 1955 р. Кутенко кілька разів виступав на різноманітних чемпіонатах з п’ятиборства (стрибки у довжину, метання списа, біг на 200 м, метання диска, біг на 1500 м). Йому вдалось двічі оновити всесоюзний рекорд. На змаганнях що проходили у Львові, атлет набрав 3716 очок. Це був рекорд у світових досягненнях, однак його не врахували, оскільки змагання не були міжнародними.
Кутенко показував чудові результати у стрибках з жердиною, метанні списа та диску. Він був дуже витривалим спортсменом і невдачі лише давали йому поштовх до нових височин.
Злети та невдачі
Юрій Костянтинович брав участь в Олімпіадах 1956-го та 1960-го рр. На Олімпіаді, що проходила у Мельбурні в 1956 р. він через помилку набрав нуль очок із стрибків у висоту. Річ у тім, що спортсмен не зміг добре осилити стиль стрибка у висоту “перекат”, оскільки раніше використовував “хвилю”. Провідний стрибун з жердиною Боб Річардс подарував Юрію свою жердину, з якою потім львівський спортсмен відточував свою майстерність. Багато представників спортивних фірм розгледіли в атлетові великий потенціал – спортсмена підвела лише техніка.
На Олімпіаді 1960 р., майже у всіх видах програми Кутенко побив особисті рекорди, у підсумку набрав 7567 очок та посів 4-е місце. Спортсмен зумів кинути спис на 71 м 44 см – найкращий результат серед багатоборців.
Особливо успішний рік
Незважаючи на те, що на Олімпіаді 1960 р. спортсмен не отримав призових місць, наступний рік видався для атлета дуже успішним. На матчевій зустрічі РСФСР – УРСР, Кутенко здобув перемогу, випередивши свого постійного суперника, Василя Кузнецова. Згодом він став переможцем у матчевій зустрічі СРСР – США, на якій випередив американців П. Хермена і Д. Едстрома.
На першості УРСР спортсмен нарешті здобув золото із показником у 8360 очок – європейським рекордом, який не вдавалось тривалий час подолати іншим спортсменам. Спортсмен приклав титанічні зусилля, аби блискуче зробити забіг. Рекорд встановлений Юрієм Костянтиновичем було подолано на європейському рівні лише у 1967 р. (естонець Рейн Аун) а на всеукраїнському – 1971 р. (одесит Микола Авілов).
Травма та завершення кар’єри
Якщо 1961 р. став тріумфальним для Юрія, то наступний рік поставив крапку на його спортивній кар’єрі. У 1962 р. атлет брав участь у матчевій зустрічі США – СРСР. Під час стрибків у висоту у Юрія просто зламалась жердина і він впав на ящик. Спортсмен отримав серйозну травму – чотири переламані ребра, пошкоджена нирка. В україномовній версії “Вікіпедії” вказано, що ця трагедія трапилась у 1971 р. Спортсмен пролежав 40 днів у шпиталі.
Тривала реабілітація не допомогла атлету й Кутенко вирішив зав’язати із спортивною кар’єрою – ушкоджена нирка майже не функціонувала. Так він перейшов у тренери. Працював старшим тренером з десятиборства Збройних сил СРСР, був начальником 8-го СКА ПрикВО (1974 – 1989). Під безпосереднім керівництвом генерал-полковника Миколи Абашина було побудовано спортивно-стрілецький комплекс, легкоатлетичний манеж з велотреком, базу сучасного п’ятиборства, стадіон. З 1989 р. й до смерті працював директором ДЮСШ СКА з легкої атлетики.
Не одним спортом
Юрій Костянтинович був не лише хорошим спортсменом та тренером. Знайомі атлета стверджували, що він з товаришами чудово шили спортивне взуття (у СРСР 1950-х рр. були великі проблеми з цим), майстрували навіть жіноче взуття, яке користувалось попитом (особливо у скрутні 1990-ті).
Юрій захоплювався фотографією. І його фотографії можна було побачити не лише на сторінках газет та журналів, а й на художніх виставках. Спортсмен ніколи не фігурував у скандалах, не був конфліктною особою.
Перебуваючи на посаді тренера у Збройних силах, Юрій був позаштатним радником генерала Абашина. Він часто відвідував будівництво об’єктів, спілкувався з будівельниками та інженерами.
Відомого спортсмена не стало у грудні 2003 р. Кутенко залишив по собі багато талановитих учнів, які стали відомими тренерами та спортсменами. Це М.Стороженко, А.Гемба, А.Ступаченко та інші. В пам’ять про відомого атлета у Львові проводили турніри імені Кутенка. Його іменем була названа ДЮСШ СКА.
