Іван Франко – видатний письменник, критик, перекладач, поет, науковець та просто визначна особистість української історії. Великий Каменяр прожив нелегке життя, сповнене і розчаруванням, і несправедливістю, і розпачем, і натхненними митями, і коханням. Однак своєю невтомною працею він зміг написати велику кількість цінних творів, що не вмістити у сто томів, пише ilvivyanyn.com.
Більшу частину свого життя, а саме – сорок років, Іван Франко мешкав у Львові. Саме тут він навчався, закохувався, одружився, працював та багато писав. Відтак, заглянемо за лаштунки життя Великого Каменяра, де можна дізнатися багато цікавого.
Юнацьке життя та любовні історії Івана Франка у місті Лева
Після навчання у Дрогобицькій гімназії Іван Франко вступив до Львівського університету. Він навчався на філософському факультеті.
У студентські роки письменник жив на площі Галицькій. Тут був будинок – Бойківська кам’яниця, де на першому поверсі у квартирі він мешкав разом з Ярославом Рошкевичем та Михайлом Павликом. Пізніше Іван Франко переїздив на вулицю Каменярів,4. Це сталося після нещасливого кохання письменника.
Будучи ще студентом Франко закохався в дочку священника Ольгу Рошкевич. Пара вже була заручена та мало відбутися весілля. Однак доля склалася інакше.
Франка звинувачують в шкідливій для влади діяльності – поширення соціалістичних ідей. Після цього, письменник припинив навчання в університет, а батьки коханої розірвали заручини. Ольга Рошкевич під тиском своєї сім’ї одружується з іншим чоловіком. Така подія розбиває серце Франкові та надовго залишає шрами у його душі. Адже свої душевні травми поет виливає у власних віршах та творах.
Наступним коханням Франка була Юзефа Дзвонковська. Цього разу історія була не менш трагічною. Адже Юзефа хворіла на туберкульоз. У цей час хвороба вважалася однією з найсерйозніших та закінчувалася швидким прогресом та смертю. Тому Дзвонковська відмовила Франкові, бо знала, що житиме недовго. Так і сталося вона померла через деякий час після їхнього розставання.
Третім захопленням письменника була Целіна Журовська. Дівчина працювала на пошті неподалік від помешкання Франка. Тому він часто туди ходив, щоб відправити листи. Він так захопився дівчиною так, що інколи листи відправляв самому собі для того, щоб побачитися з Целіною. Однак вона була для письменника радше музою для пробудження почуттів, певного ідеалу кохання, який він тримав у собі. Крім того, ця історія також стала відмовою у взаємності Франкові. Оскільки Журовській не подобався письменник, і вона одружилася з іншим.
Цікаво, що своє трагічні почуття нещасливого кохання Франко виклав у збірці поезій «Зів’яле листя». У книзі є вірш під назвою «Тричі мені являлася любов», де він описує три іскри кохання – три жінки. Перша – «несміла як лілея», друга – «гордая княгиня», третя – «женщина чи звір».
Подружнє життя Івана Франка у власному домі
У 1886 році Іван Франко одружився з Ольгою Хоружинською. Дівчина активно займалася громадською діяльністю, була високоосвіченою та цікавилася тогочасними суспільними та культурними справами. Згодом вона допомагала Франкові видавати його книги та разом з чоловіком працювали над журналом «Час і слово».
Деякий час подружжя Франків жило на найманих квартирах. Однак сім’я збільшувалася. У них народилося четверо дітей: три сини – Петро, Андрій, Тарас та дочка Анна.
Відтак, Франко вирішив придбати земельну ділянку у Львові для спорудження будинку. Дім забажали чималий – близько на сім кімнат. Майстри змогли побудувати будинок менш ніж за рік. У 1902 році сім’я Франко оселилася в новому домі.
Цікаво, що Іван Франко оселився по-сусідству з іншим видатним українським культурним діячем – Михайло Грушевським. Таке сусідству не завжди сприяло добрим відносинам, хоча Франко та Грушевський мали спільні наукові зацікавлення. Однак часто траплялися побутові суперечки. Часто Грушевський скаржився на виття собак в домі Франка, які заважали йому працювати.
Натомість Іван Франко дуже любив тварин. Часто в домі був справжній звіринець. Адже письменник міг підбирати на вулиці поранених диких тварин. Одного разу він приніс додому лелеку з переламаним крилом. Тоді діти збирали спеціально жаб на озері, щоб годувати ними лелеку.
Тому в домі Франка була особлива атмосфера. Тут не тільки письменник багато працював, але й відпочивав та проводив час зі сім’єю та близькими людьми.
