11 Серпня 2022

Читай і допомагай. Історія першої львівської соціальної книгарні

Related

 “Творець австрійського Львова” – архітектор Юліан Захаревич

За проектами цього архітектора у Львові збудували цілу низку...

Видатний фтизіатр – історія Івана Ільницького

У сучасних ЗМІ можна знайти величезну кількість інформації, щодо...

Як вибрати смарт ТВ-приставку

Смарт приставка: що це і для чого Смарт приставка –...

Як волонтерки створюють прихисток «Інші» у Львові

Ліда Рибіна займається облаштуванням тимчасового житла для переселенців у...

У пошуках містики, або ж де живуть привиди на Львівщині

На Львівщині є чимало старовинних архітектурних пам’яток, довкола яких...

Share

Соціальне підприємництво створюється не лише задля отримання прибутку, а й насамперед для вирішення соціальних, культурних або ж екологічних проблем. Один із прикладів соціального бізнесу, заснованого у Львові, – книгарня «Буківничка», пише ilvivyanyn.com.

Створення через зневіру

Заснувало «Буківничку» у 2019 році подружжя львів’ян – Петро та Катерина Ткачишини. Петро Ткачишин до створення книгарні прийшов через зневіру та самопізнання.

Після того, як він вступив в університет, розчарувався в державній освіті й системі навчання. Сміливості покинути навчання забракло. Натомість студент почав багато читати і помітив, що книги здатні відновлювати ресурси, вони не дають остаточно закритися в собі. Тоді він лишень подумав про те, що хотів би допомагати й іншим книготерапією.

Потім Петро вступив на магістратуру в УКУ, почав працювати у Центрі Шептицького. Під час лекції Мирослава Мариновича про Андрея Шептицького Петро дізнався про соціальне підприємництво митрополита. Хлопець захотів щось подібне створити і сам, однак вирішив, що знань і досвіду у сфері бізнесу має замало.

Згодом він потрапив до Києва, де працював в Українській соціальній академії, місія якої – розвиток соціального підприємництва в Україні. В цій академії Петро багато дізнавався про соціальний тип діяльності, проте сама робота не надто влаштовувала Петра. Тоді його знайомий, ветеран війни, порадив звільнитися і зайнятися чимось своїм. І він таки наважився.

Навчання у SELab

Перш ніж почати свою справу, Петро вирішив повчитися веденню соціального бізнесу. Тоді в Києві проходив фестиваль соціальної реклами Molodiya Festival. Петро потрапив на лекцію Аліни Бочарнікової, вона розповідала, де брати гроші на соціальні проєкти. Петру навіть вдалося поспілкуватися з Аліною особисто, поділитися своєю ідеєю. Вона порекомендувала податися на таку навчальну програму, як акселератор із соціального підприємництва SELab.

В той же день Петро відправив заявку на участь, проте йому відмовили. Він вирішив не здаватися і написав одній із засновниць акселератора, яка допустила хлопця до навчання. Там він провчився 4 місяці.

Запуск «Буківнички»

Щоби запустити «Буківничку», треба було зібрати перші книги. Петро створив допис у своєму Фейсбуку, де розповів про ідею. Відгукнулося багато людей, тож за перший місяць вдалося зібрати орієнтовно 200 книг.

Пізніше його запросили дві київські радіостанції на інтерв’ю, це зумовило появу десь по 50 дзвінків щодня від старших людей, вони просили приїхати до них і забрати книги.

Схема «1+1»

Почали працювали за схемою: частина книг – на продаж, а ще якусь частину вирішили роздавати. Проте така схема виявилася неефективною, адже за перший місяць роздали 248 книг, а продали лише 1-2.

Тоді Петро почав шукати, як узагалі такий бізнес працює у світі. З’ясував, що коли компанія Toms продає одну пару взуття, то іншу дарує бідним діткам з Аргентини. Тож подружжя Ткачишиних вирішило також працювати за схемою «1+1», тобто половина книг – для потребуючих. Хтось купує одну книгу в книгарні, і лише тоді іншу одну віддають дітям, які в кризових ситуаціях.

Бувало, що до книгарні зверталися організації, що опікуються дорослими, «Буківничка» допомагала і їм. Також віддавали книги ветеранам АТО.

Нові книги в книгарню продовжували потрапляти завдяки пожертвам. Їх приносили всі, хто хотів допомогти й заодно звільнити свої полиці від прочитаних книг. Для тих, хто віддає книги, придумали приємний бонус – дарувати одне видання з існуючої колекції.

«Таємні книги» та книжкова підписка

Згодом підприємець зрозумів, що клієнтам потрібна якась оригінальність, тому ввів додаткові послуги, як-от «таємні книги». Книжку загортають у папір, не вказуючи назви. Покупець може дізнатися лише видавництво, жанр і одну цитату з книги. Ціну для всіх таємних книг встановили однакову – 150 грн, всередині ж може бути видання як за 50, так і за 300 грн.

Ще однією новою послугою для зацікавлення клієнтів стала книжкова підписка. Людина називає тематику книг, яку полюбляє, та заповнює анкету про свої вподобання. Крім того, обирає термін підписки (3, 6 або 12 місяців). Книгарня 1 раз на місяць надсилає людині книжку, відповідно до її інтересів.

Та все ж основним зацікавленням для клієнтів була соціальність. Покупці розуміли, що придбавши книгу, вони допоможуть іншим.