Львів є одним із найчарівніших міст України, яке привертає туристів з усього світу, пише сайт ilvivyanyn.com. Пропонуємо ознайомитися з бурхливою і надзвичайно цікавою історією унікального українського міста Лева, яка налічує сім з половиною віків.
Заснування Львова
Перші згадки про поселення на місці сучасного Львова сягають 5 століття, коли тут жили люди біля річки Полтва. До 13 століття це місце перетворилося на типове село того часу.
У 1201 році у князя Романа Мстиславовича та його дружини Анни народився син Данило. Він жив з матір’ю, доки батько воював проти половців та поляків. Після смерті Романа мати та син переїхали до Володимира-Волинського, де у 1214 році Данило став князем.
У 1228 році у Данила та його дружини, доньки Мстислава ІІ Удатного, народжується нащадок – син Лев. Приблизно в 1250-х роках Данило будує нові укріплені міста, в цьому йому допомагає син. Саме так виникло місто Львів. Аргументом в бік того, що засновником міста є саме Лев, є напис на Галицькій брамі: “Князь Лев поклав мені підвалини. Нащадки дали ім’я Леонтопіліс” (латиною).
Отже, розповсюджена є назва “Місто Лева” вживається саме на честь сина князя Данила Галицького та його дружини Анни – Лева.
Період Галицьких князів. XIII – XIV ст.
Існує припущення, що місто засноване Данилом Романовичем у 1247 році з нагоди одруження Лева Даниловича з угорською принцесою Констанцією, дочкою короля Бели IV. За роки незалежності Іван Паславський обґрунтував версію про те, що Львів був заснований у 1240 році, досліджуючи джерела. За словами Мечислава Орлова, заснування міста в 1240 році було пов’язане з жорстоким розгромом княжого Галича в 1241 році.
У 1253 році Данило Романович став королем Русі. Це означало, що він не був більше васалом Золотої Орди. Король повсюди будує фортеці, однією з них був Львів. Його столиця була в Холмі, який розташовувався на заході Галицько-Волинської держави, біля кордону з Польщею. Відповідно до королівської традиції, галицький престол став «старшим».
У Галицько-Волинському літописі було знайдено першу згадку про Львів, яка датується 1256 роком. З цього часу починається літочислення міста. Руський Львів складався з дитинця (Високого замку), королівської резиденції (Низького замку) та укріпленого подолу, розташованого навколо сучасної площі Старий Ринок.
А у 1272 році король Лев I Данилович переніс столицю Галицько-Волинської держави з Холма до Львова. Тут також, ймовірно, був фактичний дім митрополитів Галицьких, які були предстоятелями окремої митрополії Константинопольського патріархату з перервами від 1303 до 1401 року.
Період польського правління. XIV – XVIII ст.
В кінці XIV ст. Галицькo-Волинське князівство занепадає. Обривається династія Галицьких князів. Скориставшись ситуацією, польський король Казимир III Великий захоплює Львів. З того часу Львів входить до складу польської держави на століття. Місто називалося Леополіс латиною. Середньовічний Львів став відомим економічним і торговим центром Європи завдяки потужній оборонній системі та західноєвропейському стилю містобудування. Він також отримав Магдебурзьке право, яке регулювало життя та діяльність львів’ян на європейський манір.
Період Австро-Угорського правління. XVIII – поч. XX ст.
У кінці XVIII століття Австрія, Росія та Пруссія розділили Річ Посполиту, що призвело до розпаду Польщі як держави. Значна частина сучасної території Західної України, включаючи Львів, належить Австрії. Згодом ця область стає незалежною і називається Королівством Галичини і Лодомерії і входить до Австро-Угорської держави. Львів, який раніше називався Лемберг, став столицею цього королівства. Саме австрійці перетворили Львів, похмурий і занедбаний, на сучасну, трохи пафосну столицю Європи. Численні кав’ярні в центрі Львова, які передають колорит і дух часів «бабці Австрії», допоможуть зрозуміти, наскільки львів’яни шанують австрійський період історії свого міста. До речі, саме за часів Австро-Угорщини львівські кав’ярні створювалися за зразком віденських.
Україно-польська війна 1918-1919 рр. Проголошення ЗУНР
Після поразки в Першій світовій війні Австро-Угорщина розпалася на кілька незалежних держав, які раніше складали імперію. Польща з’являється на мапі Європи (II Річ Посполита). Доля Галичини та Львова була очевидною: вони повинні були бути частиною відродженої Польщі. Українці-галичани вирішили влаштувати збройне повстання, щоб взяти на себе владу та заснувати незалежну українську державу, яку називають ЗУНР. В ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року Легіон Українських Січових Стрільців під командуванням Дмитра Вітовського захопив Львів, захопивши всі основні урядові установи міста. Це повстання було названо подіями «Листопадового чину» в історії. Оговтавшись від шоку, поляки починають активно протистояти, і практично за кожен будинок почалися бої. Доля Львова вирішена польським урядом, який направляє військові частини до міста. 21 листопада 1918 року українці залишають Львів.
Бої на території Галичини тривали до липня 1919 р. і закінчилися переходом Української Галицької Армії (УГА – створеною в ході бойових дій), через річку Збруч на територію Східної України. На Галичині остаточно встановлюється польська влада. ЗУНР проіснувала трохи більше як 8 місяців.
Міжвоєнний період польського правління. 1918-1939 рр.
Після закінчення I світової війни, Польща відроджyється як держава – ІІ Річь Посполита. На двадцять років Львів знову став польським містом. В усі часи Львів був центром польського патріотизму та важливою частиною польської історії. «Львів завжди вірний» — це сучасне гасло міста. Крім того, це був час розквіту батярської субкультури, про яку львів’яни згадують з ностальгією до сьогодні (батяр — це гульвіса, гульвіса, жартівник, який любить випити та мати кілька жінок одночасно). Всесвітньо відомий письменник Станіслав Лемм, який народився і виріс у Львові, дуже любив цей довоєнний Львів і описав його у своєму «Високому Замку».
Період радянської влади. 1939-1941 рр.
По Акту Молотова-Рiббентропа, Німеччина і СРСР поділили між собою Польщу на сфери впливу. Галичина була приєднана до Радянської України та Львів стає радянським містом. Багато хто с галичан покладав певні надії та сподівання на нову владу, але 2 роки розкулачень і політичних переслідувань розвіяли ілюзії стосовно “советів”.
Період німецької окупації. 1941-1944 рр.
Німецька окупація Львова тривала 3,5 роки. Для єврейського населення міста (чисельність євреїв складала 24% від загального числа львів’ян) обернулася катастрофою. Практично вся єврейська громада міста була знищена. Самому місту і його архітектурі пощастило більше – за весь період ІІ світової війни Львів практично не постраждав. Руйнування в місті склали всього 3-4%.
Період повернення радянської влади. 1944-1991 рр.
Львів вважався одним із небагатьох європейських міст Радянського союзу. Саме його вузенькі вулички були Парижем в «Трьох мушкетерах», саме сюди їхали (ну і звичайно до Прибалтики), щоб поринути не в зовсім «радянську» атмосферу європейського міста.
Львів був відомий на весь союз своїми смачними цукерками «Світоч», високоякісним пивом, яке регулярно перевозилося спецрейсами до Москви для верхівки радянської партії, автобусами ЛАЗ, які їздили в кожне місто Радянського Союзу, кав’ярнями, де можна було випити справжню каву, і, звісно, почесним статусом бандерівського міста.
Період незалежності
Сучасний Львів беззаперечно став містом з особливою атмосферою та цікавою історією.
Це місто кави, місто тисячі левів, місто джазу, дощу, шоколаду, терас і пристрасного танго. Усі ці невеличкі радості життя встигли перерости у традиції для кожного львів’янина. Пропонуємо розглянути основні особливості львівського духу, які роблять місто унікальним.