29 Листопада 2022

Здобуття української незалежності: Бої за гору Маківка

Related

Де розмістити генератор: вимоги та поради

Якщо ви маєте генератор, то тимчасове відключення електрики у...

Як львівські хірурги врятували хлопця, який 3 роки не міг ковтати їжу

15-річний Данило з Чернівецької області мав рідкісну хворобу –...

Привіт із далеких галактик: як у Львові досліджували космос

У 1771 році в самому серці Львова відкрили астрономічну...

Share

Історія України з часів козацтва, це історія прагнення українського народу до незалежності, постійна окупація сучасної території України внаслідок завоювань та міжусобиць українських чиновників, роками утворювала в думках населення ідею про незалежність, люди які постійно потрапляли під владу держав-завойовниць, де ставали підданими та жили в окупації просто не могли не мріяти про незалежність. Під час Української революції на початку XX століття, українському народу вдалося відновити державу, вона кільки разів змінювала свою назву та форму, проте стримати зовнішні агресії  так і не вдалось. Українські землі на початок першої світової війни були розділені та роздроблені, а в історії України розпочався черговий етап боротьби за незалежність, пише ilvivyanyn.com.

Початок першої світової війни для українського народу в першу чергу давав розуміння, що під час запеклих боїв та поділу світових земель може вирішуватися й українське питання. Так у 1912-1913 роках у Львові почав формуватися легіон Українських січових стрільців,  який в 1915 році був введений до складу Австрійського війська.

Однією з найвідоміших подій в Західній-Україні в період першої світової війни, став бій на горі «Маківка», де легіон Українських Січових Стрільців в складі Австро-Угорського війська боролися проти Російської імперії заради здобуття Україною незалежності.

Бої за гору Маківка

Гора Маківка розташована неподалік  села Тухлі, між містечками Сколе і Славськом. Якщо долину річки Опір, уздовж якої ішла залізниця, і сусідню долину австрійці захистили укріпленнями, то поросла лісом невисока (958 м) Маківка була прекрасним місцем для прориву російської імператорської армії.

Перші два штурми російських військ вершини відбулися 29-30 квітня 1915 року, окупаційним військам вдалося захопити першу лінію оборони, проте внаслідок контр-наступу за підтримки артилерійського вогню ці атаки були повністю відбиті, Січові-Стрільці показували героїчну мужність, та сміливо контратакували відкидаючи супротивника на вихідні позиції несучи великі втрати в живій силі. Серед січових-стрільців втрати в перші дні боїв за Маківку складали близько 42 загиблими, 76 дістали поранення та 35 були захоплені в полон.

1 травня 1915 року відбувся третій штурм вершини який тривав 4 дні, російським військам ціною шалених втрат вдалося дійти до вершини гори та захопити її, проте бій на самій горі й на її південних і південно-західних схилах тривав і надалі. Запекла оборона Маківки дозволила 55-й австро-угорській піхотній дивізії повністю виконати поставлені перед нею стратегічні завдання :  не дала змоги росіянам прорватися через карпатські перевали та вийти на оперативний простір, та головне дозволила виграти час для зосередження німецьких військ на ділянці Горлиці — Тарнув і подальшого успішного прориву російського фронту, який призвів до загального відступу російських військ з Галичини.

Фото : ( Український легіон в Карпатах , бої за гору Маківка, Квітень 1915 року.)

2 травня 1915 року розпочався «Горлицький прорив» австро-угорських військ. Російське командування було змушене зупинити всі наступальні дії на напрямку Стрий — Мукачево  і були вимушені повністю вивести свої війська з Галичини. У ніч на 13 травня 1915 року російські війська відійшли з Маківки, яку негайно зайняли австрійці. Гора, що дісталася російським військам ціною величезних втрат, (за всі три штурми Маківки вони становили приблизно три тисячі бійців убитими й пораненими) була повністю покинута після 9-ти днів окупації.

Вшанування пам’яті героїв 

Ті, хто загинув під час цих бойових дій, з почестями поховані на цвинтарі, що розташувався на вершині південного схилу Маківки. Вершина стала символом українського спротиву. Бої за гору стали найбільш відомими та славетними в історії Легіону Українських Січових Стрільців. У 1920-х роках члени Української військової організації, а згодом Організації українських націоналістів започаткували встановлення хрестів полеглим за волю України поблизу центральної вершини Маківки. У 1930-х роках українська молодь розпочала масові паломництва на Маківку.

За часи незалежності цвинтар бійців легіону Українських Січових Стрільців було відновлено, а разом із ним і богослужіння, щорічно тисячі людей з усієї України приходять вшанувати пам’ять на могили героїв.

.,.,.,.