Львів – місто мистецтва. Численні виставки не лише милують око, а й змушують задуматися про важливе, переосмислити цінності та збагатитися духовно. Про кілька виставок, які зараз тривають у місті Лева, далі на ilvivyanyn.com.
«Набат» Влодка Кауфмана
Артінсталяція «Набат» – поєднання дзвонів та інших предметів, за допомогою яких подають сигнал тривоги. Словом «набат» якраз-таки і позначають сигнал тривоги за допомогою дзвонів у разі якогось нещастя. Виставка слугує місцем пам’яті про те, що відбувається в країні, та водночас простором для зустрічей, який не дає звикнути і забути про війну.
Кількість ударів відповідає кількості днів повномасштабного вторгнення. Кожного дня додається новий звук, відвідувачі можуть принести свій предмет (гільзу, металевий кухоль тощо), що створює звук, подібний до дзвону.
Влодко Кауфман – український художник, графік, живописець, перформер, куратор німецького походження. Народився в 1957 році в Казахстані, а з 1974-го живе у Львові, сюди переїхав за порадою вчителя художньої школи. Вчитель порекомендував Влодку вступити до Львівського училища прикладного та декоративного мистецтва імені Труша. Після його закінчення художник вступив до Львівського політехнічного інституту, де два роки вивчав архітектуру.
Кауфман співзаснував важливі мистецькі львівські інституції, як-от «Шлях», «Дзиґа» тощо, провів численні виставки та проєкти в Україні і за кордоном. Експериментуючи з формами й техніками наприкінці 1980-х – початку 1990-х років Кауфман винайшов видиво. Видиво (видовище + відео) – авторський термін Влодка Кауфмана. Так він назвав мультижанрову акцію, що поєднує гепенінг, інсталяції, перформанс, графіку та живопис.
Щодо форми виставки «Набат», то це видиво-гепенінг. Гепенінг (від англ. happening – «подія, випадок») – ігрова мистецька імпровізація, спрямована на заміну традиційного художнього твору простими жестами, виставою чи спровокованою подією. Під час гепенінгу митці залучають глядачів до гри, що має лише приблизний сценарій. Вагому роль у такій події відіграють експонати й довкілля.
Де: Музей народної архітектури та побуту.
Виставка триватиме до перемоги.
«Натхненні Пінзелем у Годовиці»
Картини та скульптури цієї виставки створювало 35 митців під час спільних планерів біля костелу Усіх Святих, що в селі Годовиця, за 13 км від Львова. Мета виставки – привернути увагу до стану цієї святині та інших пам’яток, які сьогодні нищить росія.
Храм потребує консервації та реставрації. Архітектор костелу – Бернард Меретин, який також створив львівський собор Святого Юра. Оздобив костел ще у ХVIII столітті видатний майстер барокової скульптури Йоган-Георг Пінзель. Це скульптурне оздоблення вважається найбільшим досягненням львівської школи барокової скульптури.
Востаннє костел реставрували в 1900 році. У 1961-му році його закрили. Директор Львівської картинної галереї Борис Возницький перевіз більшість скульптурних композицій Пінзеля до галереї Олеського замку. Врятований Возницьким вівтар став окрасою виставки в Луврі у 2012 році.
У 1974 році пожежа пошкодила дах, розписані стіни та склепіння римо-католицької святині, вогонь знищив більшість оригінальних фресок живописця Олександра Ролінського.
Видатні українські художники і скульптори доклали зусиль, аби кожен відвідувач виставки побачив їхніми очима цю пам’ятку архітектури. Автором ідеї проєкту є ГО «Артстудія Івони Лобан», яка з 2017 року об’єднує людей у мистецьких акціях, щоби врятувати унікальну архітектурну перлину. Сам храм часто називають «українським Нотр-Дам-де-Парі».
Де: Національний музей імені Андрея Шептицького (пр. Свободи, 20).
Виставка триватиме до 26 березня.
«Міф» Володимира Габуди
Володимир Габуда народився в Дніпрі в 1990 році, вивчав образотворче мистецтво в Дніпровському театрально-художньому коледжі. Крім створення картин, пише вірші, вивчає кобзарство, грає на бандурі, досліджує мелодії епічних творів, способи гри на бандурі слобожанських кобзарів. З 2016 року навчається в Харківському кобзарському цеху.
У своїй творчості створює власну міфологію через символи, поетичні образи, повсякденні ландшафти й пейзажі. Саме такі картини з міфічними образами можна побачити на виставці «Міф».
Де: артцентр «Дзиґа».
Виставка триватиме до 26 лютого.
«Коди рідної землі» Петра Сипняка
Ця виставка живопису представляє 24 мальовничі пейзажі, над якими народний український художник Петро Сипняк працював багато років, аби відобразити на полотні красу України.
Петро Сипняк народився в 1959 році в селі Лани Івано-Франківської області. Навчався у Львівській національній академії мистецтв. Він є членом Національної спілки художників України, співзасновником спілки художників «Клуб українських мистців». З 1982 року організовує виставки в Україні та за її межами.
Творчий доробок митця складається з кількох тисяч робіт. На своїх картинах він зображує близькі і рідні його серцю коди, більшість із яких черпає у рідному прикарпатському селі. Творчість Сипняка багатогранна, складається не лише з пейзажів, а й портретів, натюрмортів, етюдів тощо.
Де: Державний меморіальний музей Михайла Грушевського.
Виставка триватиме до кінця лютого.
«Майже весна» Сергія Декалюка
Сергій Декалюк – український художник, який народився в 1983 році в місті Збараж Тернопільської області. Навчався в Тернопільському філіалі Ужгородського коледжу мистецтв імені А. Ерделі та у Львівській національній академії мистецтв.
На своїх полотнах зображує власне розуміння дійсності – глибоке й обширне. В основі творчості митця – заклик до людей бути вільними, зректися «себе вчорашнього» і рухатися вперед. Самі картини великоформатні, з плавними лініями, яскравими деталями. Написані в експресивній манері, що також натякає на шлях до звільнення та свободи.
Картини можна придбати. 10% із продажу Декалюк спрямовує на допомогу постраждалим від війни.
Де: галерея «Зелена канапа».
Виставка триватиме до 12 березня.
