Зелені Свята або День Святої Трійці є першим святом, яке пов’язано з настанням справжнього літа. Празник припадає на п’ятдесятий день після Великодня.
Варто підкреслити, що традиції святкування Зелених свят на Львівщині має досить давню історію. Адже саме свято містить в собі риси як християнства, так і старовинних язичницьких вірувань, які тісно переплітаються в наявних звичаях. Відтак, цікаво поглянути чим саме особливий цей день. Більше на ilvivyanyn.com.
Зелені свята як день, коли духи природи стають ближчими
За світоглядом наших предків Зелені свята були пов’язані з початком літнього календарно-обрядового циклу народного життя. Саме в цей час природа повноцінно відновилася від зимового сну, а довкола все зазеленіло. Тому назва свята пов’язана саме від слова «зелень».
В цей день існує традиція, яка збереглася в сільській місцевості в Львівській області до сьогодні, прикрашати будинок та подвір’я зеленню. Часто в народі ці обрядові рослини називають «маєнь», «клечань», «майське дерево» або просто «май». Перед цим святом підлогу в домі застеляють лепехою, а довкола можуть розкладати букетики з м’яти, волошки, меліси та чебрецю. На подвір’ї господар ставить гілочки з дерев (тополі, липи чи клену). Таким способом все довкола ще більше озеленяється.
Однак з цим пов’язано також особливі давні вірування про цей день. Адже саме в зелені до будинку вносили духів природи та померлих предків, які оселилися на рослинах. Відтак, на Зелені свята люди хотіли зблизитися з природою, «подружитися» з вищими силами для того, щоб вони їм не шкодили, а допомогли в господарстві, тоді б селяни отримати гарний врожай восени.
Невипадково тиждень після Зелених свят ще називали русальним або нявським тижнем. А четвер – Русальним Великоднем. Саме в цей час відбувалася низка обрядових дій, де селяни намагалися порозумітися з духами природи. Для прикладу, люди кидали хліб на межі полів та поливали молоком сліди худоби.
Крім того, тоді виконувалися спеціальні русальні пісні. Головними темами цих пісень – це звернення людини до русалок, які є втіленням духів природи. Часто дівчата та молоді жінки вивішували в лісі шматки білого полотна, що являлося певним жертвоприношенням для русалок. Важливим лейтмотивом русальних пісень є вшанування духів природи як своїх давніх предків, з якими люди мають тісний зв’язок.
Цікаво, що з приходом християнства русалки та інші духи природи стали негативним персонажем, адже належать до народної демонології. А демони вважаються – злими духами, що тільки можуть нашкодити людині.
Зелена неділя як День Святої Трійці в християнській традиції
В християнстві Зелена неділя називається ще День Святої Трійці, П’ятидесятниця та Зішестя Святого Духа. Адже за біблійним текстом цей день символізує три іпостасі Бога як Духа, Отця і Сина. Адже саме на п’ятдесятий день до апостолів зійшов Святий Дух в образі вогненних язиків, що передали апостолам вміння говорити різними мовами для проповідування християнства по світу. Відтак, це свято також є початком історії створення Церкви.
Крім того, богослужіння в храмах на День Святої Трійці є одним з найурочистіших. В церквах також все довкола прикрашають зеленню та квітами. А на богослужіння освячують букетики зі зіллям – різними польовими травами та квітами. Крім того, в деяких церквах підлогу також вкривають зеленню.
Цікаво, що в День Зішестя Святого Духа у Львові вісім храмів святкують свій празник. А саме: Храм Пресвятої Трійці УГКЦ на вулиці Майдана, 1-А; Храм Святого Духа на вулиці Хуторівка, 35; Храм Зіслання Святого Духа на вулиці Зеленій, 106; Храм Пресвятої Трійці на вулиці Тершаківців, 1-А; Храм Зіслання Святого духа на вулиці Рильовського 9-А; Храми Пресвятої Трійці на вулицях Антоновича, 100, Вернадського,2 та Шевченка 311а.
