Серпень як останній літній місяць дуже багатий на свята в народному календарі. Цікаво, що перший день серпня присвячений преподобній Мокрині, яка за народними повір’ями «приносила осінь» разом з похолоданням та дощами, пише ilvivyanyn.com.
Тому середина серпня була пов’язана вже з осінніми звичаями та обрядами. Сьогодні дізнаємося більше про свято Маковія або як ще його інколи називають в народі – Маковея, Медовий Спас чи Перший Спас.
Символіка та особливості свята
Традиційно на Львівщині Маковія відзначають 14 серпня. Цей день має постійну дату в календарі, від якої розпочинається серпневий піст, що триває до дня Успіння Богородиці (28 серпня).
Значення свята містить переплетіння народних вірувань з християнськими обрядами. Адже в давнину, коли ще не було прийнято християнства на наших теренах, тоді в цей день згадували язичницьких богів – Спасів. Крім того, також вшановували своїх предків. Зазвичай для цього існував спеціальний обряд, що виконували біля криниць.
За християнською традицією чотирнадцяте серпня присвячене семи мученикам Маккавеям. Крім того, цей день також нагадує про Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, що означає перенесення частин хреста, на якому був розіп’ятий Ісус Христос, до Софійського собору в Константинополі.
Відповідно саме на честь мучеників Маккавеїв стали називати свято Маковія (народна назва, що адаптована до української мови). Розповідь про мучеників наявна у Старому Заповіті в так званих Маккавейських книгах. Там оповідається, що у 166 році до нашої ери сирійський цар Антіох Епіфан хотів навернути юдеїв на язичництво. Однак, незважаючи на жорстокі методи царя, не всі погодилися змінити релігію.
Серед тих, хто не був згодний з царем і були подружжя Соломонії та Елеазара, котрі мали семеро синів. Уся родина до останнього залишилася вірною християнству, незважаючи на тортури та муки. А брати Маккавеї стали символом непохитної віри в Господа та цього свята.
Звичаї та традиції на Маковія у Львівській області
Ще здавна для мешканців Львівщини свято Маковія мало особливе значення. Тому існують певні традиції та звичаї, які є частиною української народної обрядової спадщини. Перед Маковієм 13 серпня (в календарі день праведного Євдокима) люди йшли до лісу та поле, де збирали різноманітні трави. В народі їх часто називають «зіллям». Крім того, також брали квіти, що виростили в квітнику біля оселі.
Таким чином, після цього складали букетик з цих трав для освячення в церкві, що вважався своєрідним оберегом – «маковійчиком». Зазвичай, букетик складали з таких трав: любистку, м’яти, деревію, полину, айстр, жоржин, чорнобривців, барвінку, гладіолусів тощо. Зверху композицію обмотували червоною чи білою ниткою.
Важливим компонентом букетика вважається мак. В давнину могли складали з головок маку окремий пучок, але згодом брали декілька в трав’яний букет. За народними повір’ями, освячений мак є своєрідним оберегом від злих духів. Його клали під подушку дітям – для гарного та міцного сну. Крім того, освячений букетик на Маковія не можна було ні в якому разі викидати. Його засушували та клали біля ікон.
Разом з маковійчиками освячували в церкві свіжозібраний мед. Від цього почала побутувати й інша назва свята – Медовий Спас.
Традиційною стравою на Львівщині, яку готують на Маковія є корж із маком. Зазвичай корж випікають пісним. Його ламають на шматки або ріжуть ромбами та додають просто до макітри, де терли мак. Страву також доповнюють освяченим медом.
