«Прийшов Спас – тримай рукавиці про запас» – відома українська приказка, що згадує про одне з найбільших свят літнього циклу. Цей день ще здавна асоціювався з настанням перших холодів та приближенням осені.
Саме 19 серпня християни східного обряду вшановують надзвичайно важливу для них подію – Преображення Господнє. Звідси назва цього свята у релігійному календарі. Відтак, розглянемо детальніше символіку та значення свята Спаса на ilvivyanyn.com.
Народне значення Яблучного Спаса
Яблучний Спас – саме така назва закріпилася в народі для означення свята. Адже яблуко стало символом усіх плодів, які збирають із наближенням осені.
Ще в давнину з настанням Спаса селяни завершували обжинки на полі та переходили до збирання плодів (овочів та фруктів) та підготовки до зими. Тому свято пов’язано ще з дохристиянськими віруваннями, яких дотримувалися селяни-хлібороби на Львівщині. Тоді день мав значення свята урожаю та присвячувався землі-годувальниці.
Крім того, на Спаса важливо було згадати своїх предків. Адже саме на це свято вони другий раз влітку приходять в наш світ (перед цим мертвих вшановують на Зелені Свята).
Цікаво, що на Галичині побутувала традиція під назвою «діди». З цим пов’язані так звані батьківські вечері, які влаштовували на свято. В цей день сім’я запрошувала на вечерю своїх мертвих членів родини, господиня готувала для них різні страви. Померлих поіменно згадували та залишали спеціально для них посуд та їжу на столі.
Традиційними стравами, які готували на Спаса, були пироги та штруделі з яблуками. Також приготовлювали запечені яблука та грушевий узвар. Крім того, актуальним і на Яблучного Спаса залишався маковий корж або «шуліки», що випікали перед тим на Маковія. Страви в цей день мали бути пісними, адже тоді ще триває Успенський піст. Хоча дозволяється вживати в їжу рибу та вино.
Загалом народне бачення свята тісно переплелося з релігійними обрядами. Адже на Спаса прийнято святити у церкві різноманітні фрукти: яблука, груші, сливи, виноград, персики тощо. Це стало символізувати вдячність Богу за плоди, які Він посилає людині. Крім того, раніше також святили обжинкові вінки, що означало завершення жнив. Після цього могли випікати першу хлібину з нового зерна.
Преображення Господнє – свято в християнській традиції
Преображення Господнє є одним з найбільших християнських свят. В цей день згадується подія, яка відбулася на горі Фавор (розташована в Ізраїлі). Подію описано в Євангелії від Матвія 17: 1-9.
Тоді Ісус Христос разом зі своїми трьома учнями – Яковом, Іоаном та Петром піднялися на гору Фавор. У цей час перед ними преобразився Ісус Христос і вони побачили яскраве світло та почули слова Господа із хмари:
«Це є Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся!»
(Мф. 17: 5)
Спочатку учні досить злякалися та опустилися на коліна. Однак Ісус Христос був поряд та доторкнувся до них. Він заспокоїв своїх учнів та сказав, щоб вони встали та не боялися.
У цей час також перед учнями з’явилися старозавітні пророки – Ілля та Мойсей. Саме тому їх часто зображують на іконах Преображення Господнього.
Цікаво, що після об’явлення Ісус Христос попросив учнів не розповідати нікому про цю подію доти, доки Він не воскресне після смерті на третій день.
У християнській традиції Преображення Господнє почали святкувати у ІV столітті. У Львові є два храми названо на честь цієї події – церква Преображення Господа Нашого Ісуса Христа УГКЦ та церква Преображення Господнього ПЦУ.
