Михайло Стародинов – 18-річний хлопець, який разом із групою товаришів організував невеликий гуманітарний штаб. Вони розвозили провізію військовим та цивільним у гарячі точки. 5 квітня волонтери потрапили під обстріл. Михайлові уламок роздробив колінний суглоб правої ноги. Його прооперували у Лисичанську та Дніпрі, а тоді евакуювали до Львова. Далі на ilvivyanyn.
Почали волонтерити ще в березні
Журналістам «Суспільного» хлопець розповів, що організували штаб вони ще в березні. Без вихідних допомагали військовим та людям, які жили в підвалах і боялися вийти з укриттів. Вік волонтерів різний: 15-річні, 16-річні та старші.
Інколи господарі магазинів, в який прилетів снаряд, дозволяли вивозити продукти. Хлопці їхали, збирали продукти зі складів, полиць і перевозили в гуманітарний штаб. Михайло каже, що коли почалися інтенсивні обстріли, батьки вмовляли його не йти у штаб, однак він вирішив і надалі допомагати містянам.
5 квітня, коли «прилетіло», Михайло разом із друзями розвантажував продукти у штабі, звідти мав розвозити їх по районах, підвалах. Снаряд прилетів за 15 метрів від них і вибухнув. Дві людини отримали уламкові поранення. А найважчі – сам Михайло і ще один хлопець, якому уламки потрапили в ноги, голову й перебили три хребці. Як розповів Михайло львівським медикам, він лежав на парковці і через страх взагалі не відчував болю, хотів допомогти друзям, але не міг навіть поворухнутися.
Спочатку їх доправили у Лисичанськ. Там Михайлу під обстрілами зробили першу операцію, що тривала 5-6 годин. Ногу буквально збирали по частинах. Не всі уламки видалили, бо не було такого обладнання. Потім їх перевезли в Дніпро, а тоді – до Львова.
Як пройшло лікування у Львові?
Медики однієї з лікарень Львова стабілізували стан хлопця. За словами завідувачки відділення травматології цієї лікарні, було два варіанти лікування. Перший – боротися за кістковий матеріал, але тоді потрібні були б ще реконструктивні операції для того, щоби зростити нормальну кістку й відновити взаємовідношення в суглобі і, можливо, треба було б робити операції, аби досягнути руху – згинання і розгинання в колінному суглобі. А другий варіант – ендопротезування. Обрали другий варіант.
За прогнозом львівських лікарів, після протезування коліна він зможе ходити. Саме протезування та подальші операції юнакові робитимуть вже не у Львові, а в Німеччині, куди Михайла нещодавно доправили.
Михайло додає, що після одужання планує знову волонтерити у рідному місті, адже любить свою країну і готовий за неї боротися:
«Я пишаюся тим, що я виріс в Україні, в такій прекрасній країні, настільки сильній, самостійній, де всі тримаються один за одного».
Додамо, львівські медики постійно рятують життя як військових, так і цивільних. Наприклад, на лікуванні у Львові перебуває 9-річна Поліна з Харкова, яка під час артилерійського обстрілу отримала важке поранення плеча. Спершу дитина перебувала в реанімаційному відділенні. Коли її стан вдалося стабілізувати, дівчинку перевели у відділення травматології та ортопедії, де встановили апарат зовнішньої фіксації. Надалі Поліна проходитиме лікування в Італії.
