30 Вересня 2022

Львівський оперний: побут символу міста під час Другої світової та російсько-української війн

Related

Цікаві факти про музей «Дім Франка» у Львові

Дім Франка – це меморіальний музей у Львові, який...

Альтернатива опікунству та сімейним будинкам

На превеликий жаль, далеко не всі сироти мають змогу...

Спалах дифтерії на Львівщині: що треба знати

У 2008 році у Львівській області зареєстрували 11 випадків...

Як у Львові лікують пацієнтів зі СМА

Віднедавна на Львівщині почали лікувати пацієнтів зі спінальною м’язовою...

Розвиток шахів у Львові

Василь Іванчук, Йосип Дорфман, Степан Попіль. Це не архітектори,...

Share

Щось тимчасове, приземлене і жахливе – як війна, а щось вічне, високе і прекрасне – як мистецтво. Ця будівля уособлює твердження, наведене вище, так як жодна інша, як для львів’ян, так і для українців загалом. Вона – храм мистецтва, вона – один із найпопулярніших символів міста. Це – Львівський оперний, пише ilvivyanyn.com.

Короткий екскурс у минуле Львівського оперного: заснування та часи Другої світової

Розташований у історичному центрі міста, на проспекті Свободи, він прикрашає собою Львів і є його перлиною. Разом із Одеським оперним театром та Віденською оперою є одним із найгарніших європейських театрів. 

Початок будівництва Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької  припав на 1897-ий, і вже у 1900-му році театр був урочисто відкритий. Тоді він ще був названий Великим міським театром. Неоренесансна будівля, яку звели за 3 роки, стала творінням архітектора Зиґмунта Ґорґолевського. Спершу в театрі ставили опери “Кільце нібелунга” Р. Вагнера, “Травіата” Дж. Верді, “Фауст” Ш. Гуно, “Євгєній Онєгін” П. Чайковського та ін. Перша ж балетна вистава була створена тут у 1921 році, і це – “Лебедине озеро” П. Чайковського.  У 1934-му театр був зачинений через брак фінансів.

Почав роботу оперний знову у 1939 році із приходом радянської влади у Львів. Установу перейменували на Львівський державний театр опери та балету, а в репертуарі з’явилися опери українських композиторів, зокрема «Наталка Полтавка» Миколи Лисенка і «Запорожець за Дунаєм» Петра  Гулака-Артемовського. Щодо назви, то у 1956 р. театр назвали іменем Івана Франка, а у 1961 р. він отримав статус академічного. Сучасну назву – Львівський академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької – львівський оперний отримав у 2000 році, із настанням 100-річного ювілею.

Львівська опера у часи нацистської окупації, фото з сайту Проєкту дослідження Голокосту

Примітно, що у воєнні роки – 1939-1945, театр продовжував працювати, навіть під час окупації то радянськими, то німецькими військами. Чисельність колективу складала 350 осіб. У сезоні 1940-1941 років навіть були прем’єри: опери «Чіо-Чіо-сан» і «Богема» Дж. Пуччіні, «Наталка Полтавка» М. Лисенка, «Кармен» Ж. Бізе, оперетта «Циганський барон» Й. Штрауса, балет «Червоний мак» Р. Глієра.  У 1941-42 роках ставили “Запорожець за Дунаєм”, у березні 1943-го театр із трупою навіть гастролювали у Дрогобичі. Пізніше в оперному ставили вистави переважно італійських та німецьких композиторів, а опери українських митців повернулися до репертуару театру у повоєнні роки. У роки німецької окупації в театрі ставили не лише опери і балети, а й драматичні вистави, оперети, твори симфонічної і камерної музики. Проте для окупантів-німців та для українців дні відвідування оперного театру та його вистав різнилися: перші (окупанти) приходили в суботу, неділю та понеділок, а українці- вівторок, середа, четвер та неділя після полудня. 

Повноцінно розпочав роботу театр опери і балету із завершенням окупації та вже самої війни з 1 травня 1945 року. Це знову була “Запорожець за Дунаєм”.

Як працює перлина міста, на якій височить скульптура Слави, під час теперішньої війни

Колись повна зала тепер змушена самотньо чекати завершення буремних подій, фото з Вікіпедії

Події вторгнення Росії та, як наслідок, російсько-української війни наклали свій відбиток на побут всієї країни, незалежно від областей (чи з/без бойових дій вони). І Львів, більшої мірою спокійний, також зазнав шкоди і хаосу воєнного часу. Це змусило Львівський національний оперний театр тимчасово призупинити свою роботу. Усі вистави та концерти перенесли у зв’язку із запровадженням воєнного стану в Україні. Працівники та трупа дістали змогу допомагати країні волонтерством чи дістатитсь безпечного місця.

Та війна завершиться, і місце, що надихало на життя і тішило багатьох, знову відркиє свої двері для відвідувачів.

.,.,.,.