25 Червня 2022

Діяльність “Руської трійці” в Галичині

Related

Сімейна піцерія

Читачі захоплюються розповідями про те, як ще вчора нікому...

Історія курорту в Немирові – однієї з найстаріших здравниць в Україні

Якщо говорити про курорти та місця для оздоровлення і...

Потенційні вбивці – водії, які дозволяють собі зловживати алкоголем

Щороку з їх вини трапляються моторошні ДТП із людськими...

Share

“Руська трійця” – це галицьке літературне угруповання, яке виникло у Львові та організовувало свою діяльність у Львівській духовній семінарії з 1833 по 1837 роки. Засновниками та членами “Руської трійці”, повідомляє сайт ilvivyanyn.com, були троє студентів Львівського університету – Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький, які згодом згуртували біля себе близько двадцяти однодумців.

Нова українська література у середовищі “Руської трійці”

З гуртком “Руська трійця” пов’язують початок нової української літератури. За мету учасники угруповання проклали інший шлях розвитку української літератури, заперечуючи давні літературні традиції того часу. Передусім, пориваючи з латиницею, вони започаткували в літературній творчості нову, кириличну, абетку, позбавлену церковнослов’янських слів та складену на основі живої народної мови. 

C:\Users\smail\Desktop\9e80f6bd-4b27-46ff-8233-аааd11a1a0e34c5.jpg

Фото: Пам’ятник діячам «Руської трійці». Збруч

На противагу “високої” поезії релігійної літератури – вони культивували літературу, у якій відбивалося народне життя, самоусвідомлення  його духовної творчості, звичаїв. Література, написана для народу і про народ. Діяльність “Руської трійці” була спрямована на реабілітацію й розвиток фольклорної спадщини Галичини, Буковини та Закарпаття. 

Девізом “Руської трійці” були відомі слова: “Світи зоре, на все поле, поки місяць зійде”, які Маркіян Шашкевич подав епіграфом до літературно-фольклорної збірки “Зоря”. Натхненні духом “Енеїди” Івана Котляревського та українських романтиків – Максима Максимовича, Ізмаїла Срезневського, Амвросія Метлинського та інших – члени “Руської трійці” пробуджували свій народ й інші слов’янські народи новими літературними тенденціями.

“Русалка Дністрова” як найповніше видання “Руської трійці”

Корпус “Руської трійці” складали троє галичан Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький, кожен з яких доклав чимало зусиль для розвитку нової української літератури. 

C:\Users\smail\Desktop\2c9212bd3acf.jpg

Фото: «Русалка Дністрова»

В особі Маркіяна Шашкевича поєдналися священник, педагог, поет, упорядник та видавець. Так, у 1836 році він видавав брошуру “Азбука та Abecadło”, читанку для дітей “Читанка для діточок в народних училах руських”. В колі гуртка виходить і збірка поезії “Син Русі”, яка складалася з 14 поезій Маркіяна Шашкевича та інших учасників. 

C:\Users\smail\Desktop\8f8fa071-3108-4de7-897e-bb56cd723765.jpg

Фото: Портрет Маркіяна Шашкевича. Вікіпедія

Іван Вагилевич – поет, філолог, фольклорист, священник. У 1848 році редагував львівську газету “Дневник руський”, а в 1851 році був директором львівської бібліотеки Оссолінських, згодом працював в архівах міста. 

C:\Users\smail\Desktop\fc332a93-feca-4755-a964-799887553db6.jpg

Фото: Портрет Івана Вагилевича. Вікіпедія

Яків Головацький – український лінгвіст, фольклорист, історик, поет, священник, педагог. З 1848 року був професором української мови й літератури у Львівському університеті, а згодом став його ректором. Також Головацький упорядковував альманах “Вінок русинам на обжинки”.

C:\Users\smail\Desktop\c6647d2c-a382-4ff3-abf1-2d2595f8e169.jpg

Фото: Портрет Якова Головацького. Вікіпедія

У 1835 році члени “Руської трійці” пробують видати збірник фольклорних та літературних творів “Зоря”, який одразу потрапив під пильний нагляд поліції та жорстку цензуру віденських критиків. 

Найбільшим досягненням “Руської трійці” можна вважати альманах “Русалка Дністрова”, виданий у Будапешті у 1837 році накладом у 1000 примірників. Саме з “Русалки Дністрової” розпочинається новий етап української літератури, який виявляє поширення романтизму в Галичині. Альманах написаний живою народною українською мовою. 

C:\Users\smail\Desktop\7453.jpg

Фото: Музей у Львові, присвячений книзі «Русалка Дністрова». UA-травел

Прикметним є епіграф до книги з відомого чеського письменника та представника чеського національного відродження Яна Коллара: “Не з сумних очей, а з пильних рук надія квітне”. Загалом, альманах “Русалка Дністрова” складався з чотирьох розділів: “Пісні народні”, куди увійшли п’ятдесят народних пісень, зібраних під час фольклорних експедицій гуртківців; “Складання” – твори діячів “Руської трійці”, “Переводи” – переклади сербських народних пісень та “Старина” – коротка історія України.