2 Грудня 2022

Автор найдовшого паліндромного тексту: про львівського поета і перекладача Івана Лучука

Related

Спорт, концтабір і базар: чим унікальний львівський стадіон «Торпедо»

У місцевості Клепарів, на вулиці Золотій, розташований багатофункціональний стадіон...

Що таке поцілка, або перші стрілецькі змагання у Львові

Напередодні Першої світової війни у Львові активно розвивалися різні...

Розвиток гімнастики у Львові, або як Оксана Суховерська виховувала культ тіла серед жінок

Оксана Суховерська (дівоче прізвище – Федів) – фахівчиня українського...

Лижний спорт старого Львова

Важко уявити львів’янина, який спускається на лижах по одному...

Як діяв «Дівочий спортовий кружок» при львівській гімназії сестер Василіянок

У листопаді 1910 року Іван Боберський зініціював створення «Дівочого...

Share

Іван Лучук – сучасний український поет, котрий являється одним зі засновників неординарного літературного об’єднання «Лугосад». За спиною в письменника великий творчий доробок, що складається зі збірок поезій, роману, клеїв та перекладів з інших мов. Крім того, Іван Лучук займається науковою діяльністю та є активним учасником українського літературного процесу. Детальніше на ilvivyanyn.

Зі сторінок біографії Івана Лучука

Іван Лучук народився у Львові в 1965 році. Батьки поета були літераторами  та інколи перекладали іноземні твори. Саме тому перекладацька майстерність стала близькою Івану Лучуку ще з дитинства.

Вже у шкільні роки поет здійснив перші спроби перекладу, які вийшли в учнівському журналі. Тоді він разом зі своїм братом – Тарасом (до слова, також відомим перекладачем та знавцем давньої світової літератури) переклали «Казку про білий сніг». 

Фото: Іван Лучук / Інститут Івана Франка

Після школи Іван Лучук навчається на філологічному факультеті ЛНУ імені Івана Франка за спеціальність «слов’янські мови». Тоді письменник продовжує свою наукову діяльність та вступає до аспірантури (Московський інститут слов’янознавства та балканістики). 

Деякий час працював викладачем української літератури. Пізніше почав працювати в Інституті Івана Франка НАН України.

Іван Лучук захистив дві дисертації. Перша – про зв’язки української та сербської літератур на початку ХХ століття, друга – про поетичне мистецтво в українській ліриці та критиці.

Поет займався викладацькою та редакторською діяльністю. Зокрема викладав в Українському католицькому університеті (курс церковнослов’янської мови). Редактор та автор статей у багатьох виданнях, таких як: «Театральна бесіда», «Молода Галичина», «Ратуша», «Діти Марії», «Львівська газета». Також Іван Лучук вів власну телепередачу, під назвою «Як много важить слово», що виходила на Львівському телебаченні у дев’яностих роках.

Шлюбне життя у поета не склалося. Адже в 2014 році Іван Лучук розлучився з дружиною, з якої прожив шістнадцять років. Від шлюбу в письменника залишилося шість спільних дітей.

Нелегким періодом життя для Івана Лучука став 2018 рік. Адже здоров’я автора неодноразово його підводило та значно погіршилося. Тоді в нього стався інсульт, тому він звернувся до небайдужих допомогти йому зібрати кошти на дороге лікування.

Експерименти Івана Лучука з літературою та перекладом 

У вісімдесятих роках ХХ століття Іван Лучук заснував у Львові спільно з Назаром Гончаром та Романом Садловським літературне угрупування «Лугосад». Тоді поети сформували власний  стиль в написанні віршів з винятковою естетикою та віршовою формою.

Фото: Учасники літературного об’єднання «Лугосад»

Зокрема Іван Лучук та Назар Гончар писали власну поезію у стилі барокових раків літеральних (паліндроми). А інший представник угрупування виокремився поезомалярством, де поєднував два види мистецтва.

Цікаво, що поет є автором найдовшого паліндромного тексту «Епос і нині сопе». Поезія складається з 3333 знаків та є унікальним явищем в  сучасній українській літературі.

Вперше Іван Лучук опублікував свою добірку поезій під назвою «Ритм полюсів» у спільному виданні групи «Лугосад: поетичний ар’єргард». Туди увійшли також тексти Гончаря та Садловського.

Фото: збірка поезій «Лугосад»

Загалом, творчий доробок Івана Лучука містить різножанрові видання. А саме: збірки поезій – «Паліндромони», «Тридцять три сонетії», «Трохи білого світу», «Дочка Агасфера», «Змудрілий у дурості вар’ят. Антитоксичні вірші»; роман у новелах – «Уліссея»; дитячу літературу –  «Пригоди Курдодима та Цурумпала: дитячі оповідання»; збірки есеїв та літературознавчі книги – «Триєдине позієзнавство»,  «Історія світової поезії»,  «Сумніви сорокалітнього» тощо.

Також Іван Лучук працював над перекладами з іноземних мов, зокрема сербської, хорватської, білоруської, німецької, польської, македонської та інших.

.,.,.,.