Твори Івана Франка залишають актуальними у будь-який час. Саме тому класику цікаво інтерпретувати у найрізноманітніших мистецьких варіаціях. Український театральний режисер Іван Уривський надав сучасного драматичного обрамлення відомій повісті Франка «Перехресні стежки». Далі на ilvivyanyn.com.
Нещодавно, 23 січня, виставу ще раз можна було побачити у Львівському академічному театрі Леся Курбаса. Оскільки ця драма не входить до щотижневого репертуару театру.
Про постановку вистави «Перехресні стежки»
Вистава «Перехресні стежки» зображує трагедію шляхів людей, котрі то перетинаються, то паралельно линуть у невідомість. Адже Франко у повісті намагається з’ясувати таке болюче питання для кожного «Який робить вибір людина, а що вже обрано її долею?»
«Це Франко, зведений до оголеного нерва… Ми звикли бачити українську класику через пелену сентиментальних сліз. А коли на неї дивимося і бачимо безодню, яка там є, нам страшно. Це перша з відомих мені сценічних прочитань твору, де проявлений образ хреста. Я вважаю, що це дуже вдала спроба прочитання класики, адже якщо не буде сили вираження, то не буде і сили враження», – так про виставу відгукнувся керівник «Дому Франка» у Львові Богдан Тихолоз.
Із перших хвилин перегляду театральної постановки перехоплює подих. Гра світла й тіні, музика, рухи та емоції акторів, проникливі уривки з тексту повісті – усе створює цілісну модерну виставу.
Особливу атмосферу під час перегляду вистави створює саме приміщення театру Леся Курбаса. Воно невелике, вміщує небагато глядачів. Однак ідеально підходить до обраної постановки, доповнює ідею вистави «Перехресні стежки».
Театр сконструйовано за зразками давньогрецького: коли сцена знаходиться внизу, а місця глядачів рядами здіймаються доверху. Така конструкція дозволяє акторам з’являтися з різних ракурсів сцени через бічні входи.
Крім цього, у виставі наявні спеціальні ефекти. Час від час простір заповнює дим. Світло часто зникає, іноді – поступово з’являється. Загалом, гра світлом тут відіграє вагому роль. Актори підкреслюють це своїми рухами та емоціями. Вони: то ховаються в темряві, а то намагаються відшукати виняткові промені світла чи кольорів.
Загалом, вистава триває одну годину та сорок хвилин без антракту.
Про сюжет та персонажів вистави «Перехресні стежки»
Вистава повністю відтворює зміст самої повісті «Івана Франка». Хоча розповідь зіткана з різних частинок, що мистецько переплітаються зміною сцен.
Режисер зупинився на чотирьох персонажах: Регіні, Баранові, Валеріанові Стальському та Євгенієві Рафаловичу.
Роль Регіни зіграла акторка Оксана Козакевич. Регіна – жінка, яка втратила будь-яку надію на щастя у власному житті. Юнацька травма розлуки з коханим ніяк не дає їй спокою та розуміння сенсу існування.
У ролі коханого жінки – Микола Береза. Євгеній Рафалович зображений юристом з поетичною душею. Він усе життя беріг ідеал свого кохання в серці, ніяк не міг забути Регіну. Однак після довгий років розлуки чоловік побачив зовсім не ту кохану – від неї чулося холодом і байдужістю до усього світу. Попри це, Рафалович стає єдиним персонажем, який має сенс життя та духовне покликання – служити українському народу.
Роль Валеріана Стальського виконав відомий український актор Олег Стефан. Стальський є «скотиною в людській подобі». Він не приховує своєї історії життя та власного ставлення до усіх подій, що з ними відбулися, коли розповідає це Євгенію. Чоловік не хоче відпустити жінку, яку не любить. Крім того, він знаходить певну насолоду від насилля над Регіною.
Роль Барана зіграв актор Ярослав Федорчук. Баран є божевільним слугою Стальського. Він вбив свою дружину, котра йому зраджувала. Після цього в чоловіка стаються напади епілепсії. Місце Барана у виставі відіграє важливе місце. Оскільки саме він має врівноважити справедливість життя та вбити Регіну за її злочин.
Відтак, долі персонажі переплітаються множинними нитками, які розплутати може лише їхній вибір. Іван Франко у «Перехресних стежках» зображує проблеми актуальні до сьогодні: кохання, добра та зла, вибору та мети життя, впливи суспільства та поклик серця.
Варто зазначити, що вистава «Перехресні стежки» у 2019 році отримала премію «Тріумф. Театр. Львів» у номінації «Найкраща драматична вистава».
