3 Жовтня 2022

300 банок консервів за день: історія волонтерок зі Львівщини, які годують бійців

Related

Цікаві факти про музей «Дім Франка» у Львові

Дім Франка – це меморіальний музей у Львові, який...

Альтернатива опікунству та сімейним будинкам

На превеликий жаль, далеко не всі сироти мають змогу...

Спалах дифтерії на Львівщині: що треба знати

У 2008 році у Львівській області зареєстрували 11 випадків...

Як у Львові лікують пацієнтів зі СМА

Віднедавна на Львівщині почали лікувати пацієнтів зі спінальною м’язовою...

Розвиток шахів у Львові

Василь Іванчук, Йосип Дорфман, Степан Попіль. Це не архітектори,...

Share

Ірина Левицька із села Конюхів, що у Стрийському районі Львівської області,  до 24 лютого працювала у кредитному відділі банку, а після повномасштабного вторгнення згуртувала місцевих волонтерок із Грабовецько-Дулібівської громади. Почали з плетіння маскувальних сіток, а потім вирішили, що їхня основна місія – нагодувати захисників. Більш детально про волонтерську роботу у нашому матеріалі на сайті ilvivyanyn.com.

Як організували роботу?

Волонтерського досвіду жінки не мали, тому Ірина почала їздити до різних волонтерських організацій у Стрию. В районному штабі «Клаптик надії» їй сказали, що будуть телефонувати, коли їхатиме машина на фронт, тоді й потрібно приносити продукцію. Ірина обдзвонила десятки ферм і свинокомплексів, щоби назбирати м’яса для консервів. Згодом про волонтерок почули односельці й почали допомагати грошима. Також Ірині вдалося залучити місцевих підприємців.

До «Конюхівських ґаздинь» уже долучилося 75 жінок. Перші два місяці війни волонтерки збиралися кожного дня в місцевій школі, а потім їм дозволили переїхали до училища у Стрию. Там вони двічі на тиждень готують м’ясні тушківки та паштети. За день виготовляють приблизно 300 банок консервів.

Конюхівчанки за 5 місяців передали нашим військовим вже понад 13 тисяч півлітрових банок тушківок, м’ясних паштетів, салових намазок, а ще майже 2 тонни вареників, 900 кг м’ясних зразів, величезну кількість пельменів, чебуреків, голубців, кров’янок, випічки тощо.

Не їжею єдиною

У вільний від приготування харчів час волонтерки також збирають медикаменти, цигарки, нижню білизну, шкарпетки та інші не менш важливі речі. Коли про благородну справу конюхівчанок дізналися захисники, то почали підтримувати з ними зв’язок напряму. Тепер бійці часто самі приїжджають до волонтерок по продукцію.

Непідтверджені чутки

Адміністрація Грабовецько-Дулібівської громади не надто позитивно сприйняла таку ініціативу жінок. Як розповіла Ірина Левицька виданню «Рубрика», деякі чиновники навіть розпускали чутки, що ґаздині продають консерви, а не відправляють їх воякам. Тоді волонтерки вирішили ідентифікувати кожну баночку оригінальною наклейкою, щоби спростувати такі здогадки.

Ще один чиновник звинуватив жінок, що вони просто піаряться. Як пояснила Ірина, навіть коли до них телефонували з єдиного марафону новин, волонтерки відмовилися розповідати про те, що роблять, бо не бачать у цьому нічого героїчного. Через деякий час голова Львівської ОВА Максим Козицький зробив репост на своєму Фейсбуку допису про «Конюхівських ґаздинь». Тоді журналісти з різних країн почали робити сюжети про їхню волонтерську діяльність.

Потрібна допомога

З часом люди звикають до війни й менше допомагають. Саме тому, ґаздині закликають усіх небайдужих долучатися до спільної перемоги. Завдяки донатам вони вже назбирали майже мільйон гривень, за які купили не тільки продукти, а й тепловізори, берці і каски.За словами волонтерок, завжди є потреба в м’ясі, тому ті, хто хоче допомогти, можуть зв’язатися з Іриною через приватні повідомлення у Фейсбуці.

.,.,.,.