Російсько-українські підприємства у Львові?

16. August 2021 Stanislav Chernikov

 

2014 р. став відправною точкою у стосунках Росії Та України. У той час як у Києві точилось криваве протистояння, яка врешті-решт призвело до зміни влади в Україні, у Криму з'явилися “зелені чоловічки” – військовослужбовці Російської Федерації. Росія анексувала Крим, далі розпочалось криваве протистояння на Донбасі, яке триває й сьогодні. Росія підтримує сепаратистів та самопроголошені республіки ДНР та ЛНР. Влада України визнала Росію агресором, увела проти РФ санкції. Однак поряд з цим у Росії виступають українські артисти, в Україні функціонують російські банки та підприємства, пише ilvivyanyn.com.

Російський слід у Львові

З часу проголошення Незалежності Львів був головним осередком патріотичних сил, а серед населення домінували антиросійські настрої. Щороку у місті скорочувалась чисельність росіян. Львів'яни взяли активну участь у Помаранчевій Революції та Революції Гідності. На президентських виборах 2010 р. кандидат в президенти, В.Янукович отримав у Львові (поряд з Тернополем) найменшу підтримку з-поміж інших областей України. На парламентських виборах 2012 р. “Партія регіонів” здобула у Львівській області найменшу кількість голосів  з-поміж інших регіонів України (4,7%), а “Свобода” – понад 38% (найбільше серед інших областей).

 З початком російсько-українського протистояння у Львові розпочались акції з бойкотування російських товарів, установ. Упродовж 2016 – 2018 рр. мали місце підпали філій російського “Сбербанку” (вул І.Франка, проспект В.Чорновола). 

Активісти неодноразово пікетували російське консульство у Львові, домоглися того, аби зачинили російський культурний центр (вул. Короленка). Після 2014 р. припинились гастролі російських співаків у місті Лева (Лепс, Басков, Пьєха та багато інших). Виняток можуть становити лише Б.Гребенщиков та А.Макаревич. У Львові не знайти осередків партій “За життя”, “Опозиційний блок” та інші. Та попри це російський бізнес з міста Лева нікуди не зник, зважаючи на те, що Львів потужний логістичний центр, центр торгівлі, місто де багато офісів різноманітних фірм та компаній. Доволі часто російські компанії на Україні приховують своє походження. За даними Єдиного держреєстру, у 2020 р. в Україні працювало майже 13 тис. компаній, засновниками/бенефіціарами яких були громадяни РФ. За даними аналітиків саме у Львівській області найбільше з-поміж інших областей Західної України бізнес-зв’язків з державою-агресором – 5 засновників підприємств є громадянами РФ, діє понад 30 російських філій чи дочірніх компаній.  

Журналісти неодноразово натякали на те, бенефіціаром ТОВ “Львів Сіті”, яка проводить будівництво технопарку поблизу Академії сухопутних військ є громадянка Росії Людмила Соломаніна. У співпраці з російським бізнесом часто звинувачують мера Львова, Андрія Садового, через те, що керманич міста сприяє проведенню музичного фестивалю “Альфа Джаз Фест”, спонсором якого називають російського олігарха Михайла Фрідмана.

Війна війною, а торгівля за розкладом?

  Незважаючи на усі заяви влади, щодо визнання Росії агресором та різноманітні санкції, за даними Державної митної служби України, станом на 2020 р. Головним торговим партнером України визнано Китай, другу позицію посіла Німеччина, а от третє місце – за Росією. У Львові функціонує два відділення російського “Сбербанку”, що знаходяться за адресами – вул. Валова 15 та Городоцька 145/147. У Львові можна знайти й колл-центри, які набирають працівників (переважно на дистанційну роботу), аби ті продавали продукцію (електроніка, засоби народної медицини) для мешканців Росії. Нещодавно гортаючи карту Гугл, автор публікації був приголомшений тим, що за адресою Тракт-Глинянський 29 навігатор показує спільне українсько-російське підприємство “Серпанок”. Можливо це помилка навігатора, можливо застарілі дані. 

Фірма “Серпанок” (пошукова система “Гугл”)

За різними даними, у Росії працює від 1,5 до 4 млн. українців. В умовах військового конфлікту, загибелі громадян України, влада економічною співпрацею с російським бізнесом дискредитує свій народ. Адже не припустимо було б, якби у роки Другої світової війни у Іркутську діяла філія німецького банку, або ж у Ганновері функціонувала філія радянського підприємства. Так, багато експертів наголошують на тому що це гібридна війна, особливий вид конфлікту. Однак у підсумки – 2+1=3 теж саме що 1+2=3.