У світі можна знайти багато чудернацьких пам’ятників, або пам’ятників встановлених у незвичних місцях. Це пам’ятник антигерою кінострічки “Чужий”, “Пам’ятник пісяючому хлопчику”, “Голова-цвях” та багато інших. У Львові таких екзотичних витворів мистецтва не знайти, однак був один пам’ятник, який знаходився у дивному місці – поблизу церкви Св.Покрови (вул.Личаківська). На п’єдесталі був розміщений радянський важкий танк ІС-2, пише ilvivyanyn.com.
На честь радянських танкістів
У липні 1944 р. кипіли запеклі бої поблизу Львова. Німецькі війська відступали під ударами Червоної Армії. Командувач 1-ї німецької танкової армії, генерал-полковник Ерхард Раус, вирішив вивести основну частину військ з міста, не маючи можливості та не бажаючи вести запеклі бої у Львові. У місті залишились піхотні підрозділи, незначна кількість танків та САУ. На Львів наступали 3-а та 4-а радянські гвардійські танкові армії, які узяли населений пункт в “клешні”. У складі 4-й танкової армії діяв 10-й гвардійський танковий корпус. Частиною корпусу був й 72-й гвардійський важкий танковий полк майора Миколи Щенкова, що мав на озброєнні важкі танки ІС-2. Багато дослідників порівнюють можливості радянських ІС-2 та німецьких “Тигрів”. Радянський танк мав товстішу броню (120-мм у лобовій проекції та раціональні кути нахилу проти 100 мм без кутів нахилу), гармату більшого калібру (122-мм проти 88-мм), меншу вагу (46 тон проти 54). Однак німецький танк переважав радянського опонента за швидкострільністю гармати та за боєкомплектом. ІС-2 був єдиним танком Червоної Армії, що міг боротись з усіма типами німецьких танків та САУ на дистанції понад 1000 м. Навіть якщо 28-кг снаряд ІС-2 не пробивав броню ворога, від удару виходили з ладу механізми, створювались тріщини у броні і танк чи самохідка втрачали боєздатність. ІС-2 був чудовою машиною для вуличних боїв, знищення фортифікацій. У Львові екіпажі ІС-2 записали на свій рахунок кілька “Пантер”, не втративши при цьому жодної машини.
Вважається, що Львів повністю перейшов під контроль Червоної Армії 27 липня. У боях за Львів загинуло чимало танкістів. Зважаючи на те, що саме танкові частини розпочали бої за населений пункт, радянське керівництво вирішило встановити на честь танкістів пам’ятник. Місцем для встановлення було обрано площу перед храмом Св.Покрови (вул.Личаківська, навпроти парку). Площа перед церквою аж ніяк не бентежила представників влади, адже в радянському суспільстві домінував атеїзм, а храм використовували у якості складу для зберігання книжок. Пам’ятник відкрили в урочистій атмосфері, за участі посадовців у грудні 1945 р. Автором споруди став В.Афанасьєв. Споруда мала дійсно гарний п’єдестал, однак невідомо чому саме обрали ІС-2 а не, скажімо Т-34. Частина старожилів Личаківського району помилково вважали, що на цьому танку воював відомий танкіст Олександр Марченко.
Так чи інакше до 9 травня біля танку постійно прибирали, на сам День Перемоги покладали вінки та квіти. Люди приводили своїх дітей, робили фотографії на фоні бойової машини. Найкраще почували себе підлітки, які не лише “облазили” усю машину, а й спромоглись забратись до середини. Пам’ятник не став жертвою вандалів.
Памятник ІС-2, 1970-ті рр.
Біля церкви не місце
З проголошенням незалежності міська влада вирішила (ймовірно це було справедливе рішення) прибрати сталевого велетня з площі поблизу церкви. Бойова техніка та храм – мало сумісні речі. Деякі городяни пропонували поставити танк поблизу Пагорба Слави чи Марсового поля. Танк перевезли до музею.
Площа перед церквою, 2015 р.
Тривалий час на місці танку нічого не розміщували. Залишалась спустіла площа, яка виглядала занедбаною. Лише у 2020 р. розпочали її реконструкцію. Були встановлені лавки, прокладені пішохідні доріжки.
Площа перед церквою, 2021 р.
