Починаючи з 1772 р. й до 1939 рр. Львів перебував у складі Австрійської імперії (згодом Австро-Угорщини) та Другої Речі Посполитої. У вказаний період у місті постали пам’ятники на честь відомих польських діячів. Не усі збереглись до сьогодення. Один з тих, що вцілів – пам’ятник Бартошу Гловацькому, пише ilvivyanyn.com.
Хто такий Бартош Гловацький?
Войцех Бартош Ґловацький (1751-1794) – вихідець з простої селянської родини, кріпак шляхтича Антонія Шуйського, якому вдалось стати героєм національно-визвольної війни під проводом Тадеуша Костюшки. Повстання вибухнуло у 1794 р. проти Пруссії та Росії, які після поділів Речі Посполитої окупували її землі. Гловацький був мобілізований до піхотного полку, солдати якого, за браком зброї, були озброєні косами. Вже у битві під Раславцями, 4 квітня 1794 р., Гловацький, одним з перших вдерся на позиції російського війська та зміг захопити навіть гармату супротивника. За хоробрість у бою, Гловацький був звільнений з кріпацтва, отримав земельну ділянку, чин хорунжого та був переведений до краківського гренадерського полку. Однак вже 6 червня, у битві під щекоцинами, проти об’єднаного російсько-прусського війська, Гловацький отримав важке поранення та через кілька днів помер у шпиталі. Сили, які зійшлись у протистоянні були нерівними – 15 тис. порвстанці супроти понад 25 тис. регулярного війська Пруссії та Росії.
Увіковічнення хороброго бійця
Постать Б.Гловацького не залишилася поза увагою польських політиків, діячів національно-визвольного руху та митців. Створення памятника герою подій 1794 р. було доручено відомому скульптору Юліану Марковському. Через смерть останнього, проект доробляв український митець, Григорій Кузневич. Урочиста церемонія відкриття пам’ятника, за участі міської влади, оркестру, містян та гостей Львова пройшла у 1906 р.. Споруду було встановлено у Личаківському парку. Місце обрали не випадково – саме тут проходили тренування учасників польського патріотичного гуртка “Сокіл” і пам’ятник мав би нагадувати “солоклятам” про героїчне минуле. Образ Бартоша Гловацького вийшов символічним – на правому плечі він тримає свою зброю, косу, а під ногами у польського національного героя – гармата.
Пам’ятник розташований на пагорбі, з якого добре видно церкву Покрови.
Пам’ятник пережив радянські часи, буремні 90-ті, хоча й облущився. Зважаючи на такий стан речей, польський Фонд культурної спадщини, який підзвітний міністерству культури Речі Посполитої, виділив кошти на реставрацію пам’ятника. Роботи проводились у 2016 р. під керівництвом Анни Штимельської-Карчевської. Після проведення реставраційних робіт памятник отримав “друге дихання”, його зовнішній вид значно покращився і він перестав бути “сірою мишею”.
Пам’ятник Бартошу Гловацькому після реконструкції, 2017.
Львівським гідам слід врахувати цей факт, у плануванні своїх екскурсій. Тим більше, що неподалік розташовані трамвайні та автобусні зупинки, а туристи можуть спокійно добратись до Личаківського цвинтаря чи Шевченківського Гаю. Зважаючи на те, що міська влада займається упорядкуванням Личаківського парку, пам’ятник органічно вписується в оновлений парк.
